"При повному денному світлі, чуючи хор інших голосів, пташка, що сидить у клітці, не заспіває пісні, якої її хоче навчити господар. Вона засвоїть лише якийсь уривок із неї, якусь трель, проте ніколи повністю не відтворить окрему мелодію.
Аж ось господар накриває клітку й ставить її в таке місце, де пташка слухатиме лише одну пісню, котру має співати. У темряві вона раз у раз намагається вторити цій пісні, доки не запам’ятає її, і ось – з її грудей лине досконала мелодія. Потім клітку з пташкою повертають на її місце, і відтепер пташка може співати цю пісню й при світлі.
Так і Бог поводиться зі Своїми дітьми. У Нього є пісня, якої Він хоче навчити нас, і якщо ми засвоїмо її в сутінках страждань і горя, то потім зможемо співати її завжди!"
Цитата з книги "Служіння зцілення"
t.me/notes_christian
