2022-07-16 08:15:56
Шумовський народився у родині священника в 1908 р. в селі Мирогощі (зараз це Дубенський район Рівненської обл.). Здобувши релігійну освіту в Кременці, вирушає в Варшаву, щоб вчитися на теологічному факультеті, але одночасно починає вивчати ще й археологію. У 30-х роках бере участь у розкопках на Волині. З 1940 р. за совєцької та німецької влади працює в Рівненському історико-краєзнавчому музеї.
На початку 1944 р. Шумовський разом з дружиною назавжди залишає Україну. За кілька років він влаштовується на роботу в Інститут палеонтології в Парижі. У березні 1951 р. за дорученням Французького Інституту Чорної Африки їде в археологічну експедицію на території сучасних Мавританії, Сенегалу, Малі та Буркіна-Фасо. Там, зокрема, він займався розкопками в Кумбі-Сале, столиці середньовічної імперії Гана.
Шумовський провів в Африці кілька років. Одним з головних досягнень стало заснування музею в Бамако, щo зараз є Національним музеєм Малі. На їхньому сайті, щоправда, Шумовський названий "французьким археологом польського походження". Хоча сам він вважав себе українцем, і тут не могло бути ніякої двозначної етнічно-державної ідентифікації, як, наприклад, з архітектором Городецьким.
В особистих мемуарах Шумовського трапляються досить спірні народознавчі гіпотези. Наприклад, теорія про те, що фульбе — це нащадки євреїв. Її згодом розповсюдила навіть ізраїльська преса. Але найцікавіше, що він абсолютно не вмикає білу людину і ставиться з повагою до традицій "муринів" та їх історичної пам'яті. Археолог постійно проводить паралелі між Західною Африкою та Україною: то дакарський базар йому видасться схожим на волинські ринки, то плавні на Нігері нагадають про Полісся, а то у чорношкірих вершниках убачатимуться козаки з Чигирина.
490 views05:15
О
