«Африканська космічна програма» — це не те словосполучення, | Old York Times
«Африканська космічна програма» — це не те словосполучення, яке часто спадає на думку. Але за останні роки одразу кілька африканських країн суттєво наростили свої плани із дослідження космосу, пише The Economist.
Африканські уряди колективно виділили орієнтовно пів мільярда доларів США на свої космічні агенції у 2020 році. Це майже у 50 разів менше, ніж бюджет NASA — але суттєво більше, ніж за рік до того.
«Принаймні 20 африканських країн зараз мають космічні програми. Цей список включає в себе як важковаговиків на кшталт Єгипту, Алжиру і Нігерії, так і менші країни, як-то Гана. У 2019 році ще п'ять країн континенту запустили свої супутники, [отже зараз загалом на орбіті — 41 африканський супутник]».
Навіщо витрачати гроші на космічну гонку, якщо так багато проблем на Землі? Бо розвиток цієї сфери дозволяє не лише нарощувати свої позиції в космосі. Це допомагає стимулювати ширший технологічний розвиток (наприклад, покращувати доступ до інтернету — актуальна для Африки проблема), розвивати локальну експертизу і залучати інвестиції.
«Африканські країни пропустили свою можливість під час масштабних змін у світовій економіці у 1990-их роках, коли виробництво перемістилося із багатих країн до бідніших в Азії, бо вони [країни Африки] не виявилися достатньо спритними, щоб відкрити свої економіки та залучити інвестиції. Тепер вони заходять у космічну індустрію у момент, коли її революціонують нові гравці, які виробляють невеликі супутники, що коштують значно менше, ніж великі супутники від поточних гравців. Це створює рідкісну можливість для країн і компаній, які достатньо винахідливі для того, щоб зловити її».
Читати повну статтю (~4 хвилини, пейвол)
Антон
