Чому російський план вторгнення в Україну провалився: 9 прич | Old York Times
Чому російський план вторгнення в Україну провалився: 9 причин
Якою б не була подальша траєкторія російсько-української війни, очевидно одне — для російських загарбників повномасштабна війна пішла катастрофічно не за планом.
Вони очікували взяти Київ за кілька днів, а в підсумку були змушені тікати з Київщини й півночі України. Їхні втрати у багато разів вищі, ніж очікували самі росіяни та західні аналітики.
Чому нібито «друга за потужністю армія світу» провалила вторгнення? Washington Post пише про дев’ять ключових помилок, які зробила Росія.
1. Нездатність правильно оцінити українців
Найбільш очевидна помилка — недооцінка українців: як військової компетентності української армії, так і нашої сили духу та волі до перемоги. Росіяни очікували, що їх будуть вітати як визволителів, натомість їх зустріли шаленим спротивом. Ця помилка була найбільш фатальною: у певному сенсі більшість інших випливають із неї.
2. Непідготовлені солдати
Як ми бачимо із свідчень, деякі російські солдати не знали, що вони будуть вторгатися в Україну або дізналися про це лише у переддень вторгнення. За словами Washington Post, «це означало, що вони були психологічно не готові до того, щоб їх стріляли та підривали, що сталося майже миттєво — і одразу вплинуло на моральний дух військ…»
3. Недостатньо (потрібних) припасів
Загони, які розраховували швидко взяти Київ, взяли з собою палива та їжі лише на два тижні — і вони швидко закінчилися. На диво військових експертів, у цих загонів також «не вистачало деяких ключових засобів сучасної війни, таких як обладнання нічного бачення» (припускаю, через комбінацію корупції, недбальства та недооцінки противника).
4. Погана логістика
Росіяни погано підготували логістику для свого наступу. За словами авторки статті, «коли у солдатів закінчилося продовольство та інші припаси після того, як початковий план провалився, у їхнього начальства не було планів щодо поповнення запасів. Танки заглохли, а відправлені потім, погано обслуговувані вантажівки втратили шини або вийшли з ладу — через це сумнозвісна 70-кілометрова колона [під Києвом] перетворилася на затор».
5. Нездатність вивести з ладу українську протиповітряну оборону
Військові аналітики очікували, що росіяни виведуть з ладу українські системи протиповітряної оборони, бази та літаки — але вони так і не зробили цього. На диво скептиків, українська авіація продовжує активно боротися із противником.
6. Забагато фронтів для атаки
Як пише Washington Post, початкове вторгнення відбувалося на чотирьох фронтах: із півночі на Київ, з північного сходу на Харків, зі сходу, з півдня від Криму. «Як тільки перший поштовх наштовхнувся на опір, війська виявилися розкиданими вздовж кордонів країни, розтягаючи і без того нереалістичні лінії постачання». Російських солдатів було банально замало для того, щоб підтримати настільки масштабний наступ.
7. Використання незахищених комунікацій
Як я писав у дописі про смерті російських генералів, росіянам не вистачає спорядження для захищеної комунікації — тому вони часто змушені використовувати незашифроване радіо та звичайні мобільні телефони. Завдяки цьому українські розвідники (а деколи навіть сторонні радіоаматори) можуть прослуховувати їх та дізнаватися про їхні позиції.
8. Відсутність чіткого порядку командування
Російська армія дуже централізована. Якщо в арміях НАТО молодші офіцери можуть швидко змінити тактику одразу на полю бою, якщо справи йдуть не за оригінальним планом, то росіянам часто доводилося довго чекати вказівок з Москви.
9. Відсутність плану «Б»
Росіяни не були готові до суттєвого спротиву з боку українців — тож не мали запасного плану. «Натомість війська йшли вперед, як було наказано спочатку, потрапляючи в засідки і гинучи від рук українців. Бронеконвої були відправлені без підтримки піхоти, що робило їх легкою мішенню для українців, озброєних переносною протитанковою зброєю, як-от американські “джавеліни”».
Читати повну статтю (~6 хвилин)
