У новому випуску журналу The Atlantic — стаття письменниці Енн | Old York Times

У новому випуску журналу The Atlantic — стаття письменниці Енн Епплбом, де вона проводить паралелі між Голодомором 1932—1933 років та звірствами, які російська армія чинить в Україні у 2022 році.

Як пише Епплбом, 1932 та 2022 роки поєднує геноцидна мова, яку використовують убивці. Якщо у тридцятих роках голодні селяни були класовим ворогом, куркульським сміттям, то зараз мирні українці є нацистами. Дегуманізація жертви дуже важлива для геноциду, бо допомагає виконавцям чинити злочини без докорів сумління.

Допомагає в цьому сьогодні російська пропаганда. На противагу радянській, її завдання простіше: еволюція медіа зробила пропаганду цікавішою та більш привабливою.

Крім того, зазначає Епплбом, Путін будує пропагандистську ідеологію проти зовнішнього ворога, проти країн, де звичайні росіяни ніколи не були і яких вони не знають (як-то США). Водночас СРСР (принаймні в перші десятиліття) спирався на пропаганду комуністичної утопії в себе вдома.

І ще важливо, що росіяни не вивчили уроків двадцятого століття. Після сталінського терору (на відміну від Голокосту) не було жодного суду над організаторами геноциду, жодного визнання вини.

Читати статтю (~12 хвилин)