Як Україна виграла битву за Київ: основне із матеріалу The W | Old York Times
Як Україна виграла битву за Київ: основне із матеріалу The Washington Post
У газеті The Washington Post вийшла нова велика стаття про російсько-українську війну. У цьому розслідуванні — 10 тисяч слів у 10 главах, воно базується на розмовах із понад 100 людьми та присвячене битві за Київ.
Як, попри всі негативні прогнози, Україна зуміла виграти битву за свою столицю? Ось короткий переказ основних тез розслідування WaPo.
1. Попри те, що українська владна верхівка недооцінювала плани Росії й очікувала наступ лише на сході України, ЗСУ готувалися до війни, зокрема переміщали спорядження і людей із військових частин. Саме це і дозволило пережити початкові російські ракетні удари.
Наприклад, WaPo взяли детальне інтерв’ю у генерал-полковника Олександра Сирського, командувача оборони Києва. Той не вірив, що буде наступ на столицю, але все одно готувався до нього — наприклад, віддав наказ перевести літаки й гелікоптери подалі від великих військових баз. Був створений чіткий план оборони Києва, призначені командувачі захисту секторів столиці, котрі могли приймати тактичні рішення на місці, не чекаючи дозволу зверху.
Ці заходи були секретними — за словами чиновника Пентагону, США знали більше про російські плани наступу, ніж про українські плани оборони.
Авіація, яку Україні вдалося зберегти й ефективно використовувати у війні, зіграла важливу роль. «Українські винищувачі, усе ще в повітрі через кілька днів після вторгнення, стали символами запеклого, неспинного опору…»
2. Росіяни намагалися переконати керівництво України капітулювати у перші години і дні. Андрію Єрмаку подзвонив заступник глави адміністрації Путіна Козак, а Олексію Резнікову — білоруський міністр оборони Хренін. Однак Єрмак послав Козака, а Резніков сказав Хреніну, що готовий лише прийняти капітуляцію Росії.
3. Підлеглі Зеленського, зокрема секретар РНБО Данілов, попереджали президента про ризик для його життя. Зокрема було побоювання, що росіяни оточать президентський бункер і застосують смертоносний газ (що було б особливо зловіще, підмічає WaPo, на фоні єврейського походження Зеленського).
Західні партнери пропонували Зеленському виїхати з Києва, зокрема щоб уникнути вакууму влади в разі захоплення столиці. Однак президент вирішив залишитися. Це допомогло змотивувати захисників Києва.
При цьому Зеленський каже в інтерв’ю WaPo, що був би не проти виїхати чи навіть піти у відставку, якби це допомогло реально завершити війну. (Хоча мені це виглядає скоріше риторичним прийомом, а не обговоренням якогось серйозного плану).
4. Щоб заручитися підтримкою Заходу, президент Зеленський та його адміністрація використовували глибоко персональні способи.
На одній відеозустрічі з європейськими лідерами Зеленський сказав, що це може бути останній раз, коли вони бачать його живим. Український президент намагався і надихнути, і присоромити європейців — наприклад, сказав німецьким політикам, що вони мають зробити усе, щоб їм не було соромно за себе після цієї війни.
Єрмак розповідає, що на початку великої війни регулярно надсилав фотографії убитих дітей та знищених будинків західним чиновникам, як-то раднику із нацбезпеки президента США Джейку Саллівану.
5. Утримати Київ допомогло знищення інфраструктури навколо нього, яке сповільнило наступ. WaPo описує підрив греблі річки Ірпінь — повінь не дала російським військам взяти село Мощун, яке могло стати для росіян воротами до Києва.
Також ЗСУ майстерно змушували російські війська використовувати конкретні маршрути, де атакували їх. Допоміг брак ініціативи серед молодших офіцерів російської армії, який не давав їм прийняти більш креативні рішення, ніж просто сунути вперед і нариватися на атаки.
Автор допису — Антон Процюк. Щоб регулярно стежити за тим, що в англомовному медіапросторі пишуть про Україну та світ, підписуйтеся на Old York Times: Телеграм-канал • імейл-розсилка
Попередні матеріали з цієї серії: як Захід і Україна готувалися до російського вторгнення • як російська розвідка провалила підготовку до війни.
