Останній Капіталіст: База

2023-04-09 21:37:04 Треба зрозуміти, що статус складальницького центру у сучасному світі не дає досягнути високого рівня розвитку. Переробляти продукцію може дуже багато країн. Але тільки розвинуті демократичні цивілізовані суспільства з міцними інститутами здатні створювати нові продукти, інновації, технології, бренди, просувати їх на світових ринках, ефективно управляти компаніями і підприємствами. Саме цим вони генерують собі додану вартість і високий рівень життя. Тоді як сам процес переробки чи наявність сировини не є основним.

Україна дуже багата на сировину, починаючи з металів і до аграрної сфери. І вважаючи на масштаби нашого населення хоча б, ми навряд чи зможемо колись стільки переробити. Тому ми залишатимемося великими експортерами того ж зерна чи олії навіть коли досягнемо куди вищих щаблів економічного розвитку. Головне отримані доходи правильно інвестувати в подальшу інтенсифікацію економіки. І ми це вже бачимо, як навколо нашої аграрки розростаються цілі кластери - починаючи від будівництва елеваторів і доріг, до фінансового сектору, будівництва нових портових терміналів, барж і досягнень у сфері IT чи робототехніки. Помітьте, тут не йде мова про те щоб переробити мільйон тон зерна і експортувати макарони! Це складно і навряд чи затребувано у світі, хоч з розвитком економіки і харчова промисловість зростатиме. Йде мова про інвестиції не обов'язково у переробку тієї сировини, яку експортуємо, а у розвиток суміжних галузей економіки, прямий чи опосердкований. Це база для подальшої ланцюгової реакції росту. Щоб вона продовжувалася, треба якісні інституційні умови і інтеграція та співпраця з передовими країнами Заходу.

Закінчуючи, хочемо зазначити всю абсурдність наведеної у дописі метафори. Насправді, кілограм заліза коштує далеко не 100 доларів! Це ціна близько тонни залізної руди, залежно від ситуації на ринку. Сталь же коштує десь 500-1000 доларів за тонну, що теж далеко від цих цифр. Про наведені приклади смішно й говорити. Давайте разом подумаємо логічно. Вага голки просто мізерна, скільки тонн сталі вистачить, для того щоб забезпечити навіть весь світовий попит на неї? Яке споживання у світі підков? Скільки сталі потрібно, щоб виготовити годинник? Скільки на світових ринках потребують високотехнологічних лазерів і скільки у них тієї сталі? Мова про десятки тисяч тон на все. Україна виробила 6,3 мільйона тон сталі за 2022 рік, навіть попри скорочення галузі на 70% через війну, це у десятки раз більше сировини. Навіть попри це, обмежуватися тільки сировиною у таких галузях це занадто примітивно. В першу чергу, як ми вже казали, потрібно встановити чи є попит на додаткову продукцію на цих ринках. А по друге, скільки інвестицій, яка інфраструктура, який персонал потрібні, коли це все окупиться і ще купу факторів. І тоді може виявитися, що різниця у прибутках в результаті зовсім не така разюча.

Отже, ми розуміємо, що цей допис робився просто з наміром подати у сприйнятливій формі чому додана вартість це важливо. Але виглядає як інфоциганство, просуваючи у суспільство хибні наративи про невикористаний потенціал нашої сировини. Насправді, не так важлива наявність чи відсутність сировини, її експорт чи переробка, як спроможність нації вибудовувати ефективні інституції та проявляти економічну активність, управляти, інвестувати, накопичувати і мультиплікувати капітали, створювати потрібне і унікальне, вибудовувати відносини з іншими високорокозвинутими країнами, враховувати різні фактори для різнобічного розвитку і шукати своє місце на глобальних ринках, як це доводять розвинуті країни і наші сусіди, Польща, Словаччина, балтійці, чехи і інші, які активно їх наздоганяють.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-09 21:36:52 Сировина і нове золото Полуботка для української економіки?

Допис від одного з ініціаторів податкової реформи "10-10-10" Анатолія Амеліна знову підняв стару тему в дискусіях у соціальних мережах – ось достатньо почати переробляти нашу сировину, якої у нас багацько, і заживемо. Але чи дійсно все так просто?

Перш за все слід почати з того, що додана вартість формується не тільки з фізичної переробки сировини. Зростання доданої вартості це складний процес, який включає підвищення ефективності, скорочення витрат, підвищення якості, розширення асортименту і ринків збуту, впровадження інновацій і нових технологій, підвищення кваліфікації персоналу і т.д. Якщо сировинне підприємство буде ефективним, застосовуватиме сучасні технології, матиме хороших працівників та буде затребуваним на ринку - то і воно може створювати високу додану вартість.

Та навіть без того, сировину набагато легше експортувати, адже більшість таких товарів – біржові. Сировинну продукцію зазвичай легше транспортувати, щодо неї менше тарифних бар'єрів та норм, вона універсальніша і для неї легше знайти ринки збуту.

Деякі високорозвинуті країни, такі як Австралія, Канада і Норвегія є великими експортерами сировини – металів, енергоносіїв, аграрної продукції. Та перш за все вони інвестують додаткові кошти у свій подальший розвиток. Ці країни мають розвинені демократичні інститути і є глобальними центрами з управління, фінансів і технологій, а не переробки. Є і країни, які не мають багато власної сировини, як Україна, але побудували інноваційні і конкурентні економіки - Японія, Тайвань.

З іншого боку, є багато країн, які спеціалізуються на переробці, але вони далеко не можуть похвалитися розвинутою економікою і високими доходами - Малайзія, Індія, В'єтнам, Індонезія та інші.

1/2 Відкрити / Коментувати

2023-04-09 16:01:09 Авантюра ОПЕК: чи зможе світова економіка впоратися з підвищенням цін на нафту?

Минулого тижня нафтовий картель ОПЕК+ оголосив про зменшення видобутку на мільйон барелів на день, що спричинило зростання цін на нафту.

Посилення тиску на підвищення цін на нафту ускладнить зусилля центральних банків по охолодженню інфляції.

І якщо групі виробників вдасться довше утримувати ціни на нафту на високому рівні, це також може поставити під загрозу зусилля західних країн щодо обмеження надходження нафтодоларів у військову скриньку Кремля.

Проте існує досить тонка межа невизначеності. Підвищення цін зараз, у той час як багато бідніших країн-споживачів вже борються з боргами та сильним доларом, ризикує завести світ у ще більшу фінансову кризу, де високі ціни на нафту посилять інші дестабілізуючі фактори, і ми побачимо крах усього, включаючи ціни на нафту.

Читати аналіз нафтового ринку після рішення ОПЕК+ та про погіршення стосунків Вашингтона та Ер-Ріяда можна за посиланням.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-08 18:02:01 ​​Продовжуємо аналізувати макроекономічний звіт, тепер поговоримо про інфляцію в Україні

Її темпи у березні зменшилися до близько 22% рік до року. Якщо ж прибрати сезонні коливання цін, то вона складатиме близько 20% (базовий ІСЦ).

Таке різке зменшення майже на 3% зумовлене декількома факторами:

- здешевлення пального на тлі низьких цін на нафту, попиту та великих накопичених запасів у розпал енергокризи
- падіння курсу на готівковому ринку (з 39 грн до 37,8 за один долар)
- все ще низький споживчий попит
- базовий ефект (порівняння відбувається з березнем 2022, а у ньому почалося різке зростання інфляції через початок повномасштабного вторгнення)

Зростання цін на продукти харчування теж почало сповільнюватися, особливо на олію, борошно, крупи, цукор і продукти їх переробки. Це відбулося завдяки забезпеченню внутрішніх потреб торішнім врожаєм (пшеницю не було куди дівати). Також позитивно на кількість товару на ринку вплинула деокупація частини Херсонщини (хоч тут і варто зауважити, що дуже багато полів заміновано, тож навряд і цього року будуть кавуни).

Проте, напередодні Великодня і так високі ціни на яйця (які є наслідком зменшення поголів'я птахофабриками на початку війни) впевнено йдуть догори, попри зростання пропозиції зі сторони домашніх господарств через продовження світлового дня.

Український ринок яєць, де значну частку пропозиції забезпечують невеликі домашні господарства, дуже залежить від сезонного фактору і ціна, відповідно, волатильна.

Ще одним драйвером зростання цін на продукти харчування стали овочі. Великі українські центри овочівництва на Херсонщині та Запоріжжі наразі тимчасово окуповані. Відтак, нашим супермаркетам доводиться возити імпорт, що враховуючи морську блокаду дуже затратно.

В останні тижні Уряд та ЗМІ почали активно говорити про збільшення тарифів на ЖКГ. Це цілком очікуване рішення, враховуючи дефіцит нашого бюджету й масштаби руйнувань від ворожих обстрілів. У комунальній сфері теж працюють люди, яким треба платити і піднімати заробітну плату. На даний момент, всі збитки покриваються з місцевих або державного бюджетів.

На нашу думку, підняття тарифів на ЖКГ буде, проте воно не буде різким, а поступовим. Поки мораторій на підвищення тарифів на ЖКГ стримує інфляцію. Коли темпи інфляції дещо спадуть, Уряд візьметься і за ЖКГ, щоб не було сильних шоків і економіка ще більше адаптувалася до нових умов.

Рішення максимально непопулярне і гнітуче, але інших виходів в Україні не буде. Відтак, темпи інфляції в Україні будуть падати і надала, проте майбутня корекція тарифів на ЖКГ-послуги дещо пригальмує цей тренд. Та поки навіть у такому разі все йде до прогнозу інфляції 18.7% за підсумком року.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-08 15:23:50 НБУ оприлюднив новий макроекономічний звіт за березень, який ми з Вами розберемо протягом цих вихідних.

Почнемо традиційно із зовнішнього середовища, оскільки від нього наша економіка зараз дуже залежить (особливо від цін на зерно).

- Ціни на газ у Європі впали нижче довоєнного рівня через надлишок пропозиції у США і теплу зиму. Європейські газосховища на 56% заповнені газом за підсумком зими, що є рекордним показником за останнє десятиріччя.

- Ціни на нафту у світі також впали, однак під кінець березня почали зростати на фоні скорочення членами ОПЕК+ обсягів видобутку. До низу ціни на нафту тягнуть подальше підвищення облікових ставок провідними центробанками (зменшує економічну активність), відновлення зростання запасів сирої нафти у США.

- Натомість, для нашої агроімперії кон'юнктура на світових ринках складається сприятливою. Ціни на зерно та кукурудзу відновили своє зростання попри подовження дії "зернового коридору". Уверх вони пішли через декілька факторів: вихід двох міжнародних зернотрейдерів з російського ринку ("Cargill" та "Viterra"), що може ускладнити експорт російського зерна, підвищений попит з боку Тунісу, Іраку, Китаю, дуже низький врожай в Аргентині через посуху.

- Попри цикли підняття облікових ставок, після скасування політики нульової толерантності до ковіду у КНР, почали зростати світові ціни на руду та сталь, чим скористалися наші ГЗК, що декілька тижнів тому відновили свою роботу і спільно із залізницею вже почали нарощувати експорт руди.

- Вже з липня у Америці очікують початок зменшення облікової ставки. За прогнозами економістів, останнє підняття з вірогідністю 53% відбудеться у травні, на 25 в.п.

- Європейський центробанк після останнього підняття облікової ставки на 50 б.п. поки не робить жодних прогнозів, зважаючи на високу ступінь невизначеності. Поки з майже 100% впевненістю можна сказати, що попри сповільнення темпів інфляції у ЄС, варто очікувати на ще одне підняття облікової ставки, що має зафіксувати цей тренд. Більша частина центробанків Європи взагалі поки займає вичікувальну позицію і не робить ніяких кроків.

Поки на світових ринках складається сприятлива для України кон'юнктура. Падіння цін на нафту призвело до відкату цін на пальне у ЄС, особливо дизелю, що дуже важливо для наших аграріїв. Ціни на продовольство дещо зросли, попри роботу зернового коридору. Проте, насамперед тут йде мова про ціни на світових ринках, а не на внутрішніх ринках сусідніх країн ЄС, де вчора фермери оголосили страйк через українське зерно, яке начебто осідає на їх ринках і ріже ціну на польське, болгарське чи румунське зерно.

Щоб там не думали фермери Польщі, Румунії чи Болгарії, українські глобалісти не мають наміру знищити агрокомплекси цих країн, просто не треба було притримувати своє зерно в очікуванні зростання цін на тлі неврожаю. Чомусь фермери цих країн не виходять на протести проти закупівлі країнами ЄС продовольства з Бразилії через притримання запасів польськими фермерами з метою спекуляцій.

Українські фермери зацікавлені у транзиті, а не в польському, болгарському чи румунському ринках. Вони або занадто дрібні, або занадто насичені власними виробниками, дотованими ЄС. А обмежити український транзит не можна, оскільки це може призвести до продовольчої кризи. Тож, шановні європейські партнери, давайте зосередимося на проєкті "Один пояс - Один шлях" для українського продовольства до портів ЄС і не будемо сваритися.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-08 15:02:12 Росія скоротила видобуток нафти на 700 тисяч барелів на день, – Bloomberg

Міненергетики росії заявило, що минулого місяця країна скоротила видобуток нафти приблизно на 700 000 барелів на добу.

Однак ця цифра не узгоджується з даними про березневий морський експорт і постачання на внутрішні нафтопереробні заводи, що посилює невизначеність щодо того, скільки нафти насправді видобуває рф.

Рф планувала скоротити видобуток лише сирої нафти на 500 000 барелів на добу в період з березня по грудень у відповідь на санкції та обмеження цін, запроваджені G-7. Але за даними Міненергетики, скорочення було на 40% вищим.

За словами віце-прем'єр-міністра Новака, рф скоротить видобуток сирої нафти, використовуючи лютневий рівень видобутку як базовий. Розрахунки Bloomberg, свідчать, що видобуток того місяця становив 10,1 мільйона барелів на день.

За даними Міненернетики, виробники в середньому викачували 1,285 мільйона тонн нафти на добу. Це еквівалентно трохи більше 9,4 млн барелів, що означає, що минулого місяця скорочення видобутку лише сирої нафти становило майже 700 000 барелів на день.

Загальний видобуток сирої нафти і конденсату в росії в березні склав в середньому 10,36 млн барелів на добу, порівняно з 11,1 млн барелів у лютому. В результаті загальне скорочення склало в середньому 740 000 барелів на день.

@OstanniyCapitalist Відкрити / Коментувати

2023-04-08 13:29:03 Україна поновлює експорт електроенергії в Європу

Україна готується до відновлення експорту електроенергії на європейський ринок. Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко, який підписав відповідний наказ. За його словами, це стало можливим завдяки стабільній роботі української енергосистеми, яка протягом майже двох місяців не застосовувала обмежень для споживачів.

«Ми пережили найскладнішу зиму з ракетними обстрілами наших енергооб'єктів. Ми витримали завдяки титанічним зусиллям енергетиків і наших міжнародних партнерів. Тепер ми можемо не тільки задовольняти потреби наших споживачів, а й заробляти на продажу електроенергії в Європу», - сказав Галущенко.

За даними міністра, Україна отримала дозвіл від Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) на експорт 400 МВт електроенергії. Однак фактичний обсяг продажу буде залежати від попиту та цін на європейському ринку.

Галущенко також підкреслив, що пріоритетом залишається забезпечення електроенергією українських споживачів. «Забезпечення електроенергією наших споживачів - це безумовний пріоритет. Тому експорт електроенергії буде працювати за умови забезпечення українських споживачів електроенергією та може бути припинений у разі зміни ситуації», - додав він.

Нагадаємо, що Україна почала експортувати електроенергію до Молдови та країн ЄС у червні 2022 року, але припинила цю діяльність у жовтні через російську агресію. За чотири місяці Україна продала 2,6 млрд кВт/год електроенергії.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-07 18:22:17 Оптимістичні очікування серед українських підприємців щодо ділової активності міцнішають - Індекс очікувань ділової активності НБУ

У березні 2023 року індекс очікувань ділової активності (ІОДА) в Україні зріс до рекордних за весь час повномасштабного вторгнення показників - 49.5. Нагадаємо, що якщо показник менше 50 - ділова активність в цілому скорочується або сильно стагнує, більше 50 - підприємці очікують зростання у найближчий час.

Такого високого показника ІОДА не було навіть в останній місяць перед початком енерготерору - у вересні, коли на повну потужність запрацював зерновий коридор. Варто не забувати про те, що сам індекс - показник відносний (підприємці оцінюють майбутню активність відносно сьогодення), тому повернення до стабільних темпів повоєнного економічного відновлення займе певний час.

Тепер детальніше по секторам.

Найбільше оптимізм (нарешті) зріс серед будівельних фірм - 45.9 (у лютому 33.5). Левова частка підприємств цього сектору у найближчий час очікує на стабілізацію чи зростання обсягів виконаних робіт, закупівлі сировини та послуг підрядників. Більше 60% будівельних фірм зазначили, що у найближчий час обсяг нових замовлень не зазнає жодних змін, така сама ситуація і з цінами на власні послуги. Різке зростання оптимістичних настроїв пов'язане насамперед із сезонним фактором: із потеплінням по всій країні відновлюються будівельні роботи (у тому числі на дорожніх та пошкоджених об'єктах). Проте, поки будівельні компанії зберігають негативні очікування щодо чисельності робітників.

Суттєво зріс індекс і серед сектору торгівлі - 53.6 (у лютому 47), відтак у найближчий час розпочнеться зростання ділової активності у цьому секторі. Воно буде зумовлене насамперед сезонним фактором. Більша частина торгівельних фірм очікують стабілізацію або зростання товарообороту, закупівельних цін, обсягів закуплених товарів, запасів у найближчій перспективі. Натомість, торгівельна маржа та загальна чисельність працівників не зміняться.

Також у найближчий час наростити активність збираються і підприємства промисловості - індекс зріс до 51.2 (у лютому 47.2). Опитані промисловці очікують на зростання чи стабілізацію обсягів виготовленої продукції, нових замовлень (у тому числі експортної!). Левова частка промислових підприємств також очікують на зростання закупівельних цін на сировину, проте підвищувати ціни на власну поки не збирається. Відтак, підприємства будуть мінімізувати собівартість, і їхній штат зростати не буде. Тож, поки збільшення активності у цьому секторі не буде конвертуватися у зростання кількості робочих місць.

Із відновленням будівельного сектора, лаври песиміста дісталися сектору послуг - ІОДА для нього склав лише 45.7. Сезонність майже ніяк не вплинула на цей сектор, підприємці дещо знизили негативні очікування щодо обсягу наданих послуг, нових замовлень. Також у секторі зберігаються негативні настрої щодо чисельності співробітників. Великою проблемою для сектору послуг є зростання закупівельних цін - лише 2% підприємств заявили, що вони зменшаться.

Відтак, економічна активність в Україні потроху збільшується після шоків війни та енергокризи. "Найжирнішими" у цьому місяці стануть місяці початку збору та експорту врожаю, коли зросте сезонна зайнятість. Тож зараз саме час нарощувати потужність експортних шляхів, ремонтуючи колії, дороги, дунайські порти, будуючи нові КПП, логістичні вузли, елеватори тощо. Щоб вивіз врожаю не паралізував українську логістику і дозволяв запрацювати і частині металургів, що дозволить нам наростити валютну виручку та збільшити кількість робочих місць у всіх секторах.

Саме тому ми на Капіталісті уважно моніторимо кожну подію, пов'язану з нашими наземними шляхами експорту та портами Дунаю.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати

2023-04-07 15:52:17 Відкрити / Коментувати

2023-04-07 14:39:44 Мінфін РФ опублікував попередні дані виконання бюджету за перший квартал 2023 року

За попередній місяць пішла тенденція на збільшення доходів з нафтогазових та ненафтогазових доходів, в той же час трохи впали і витрати порівняно з січнем-лютим.

Це пояснюється завершенням кварталу, оскільки компанії сплачували більше податків. Також в майбутньому вплине і коливання цін на російську нафту на тлі рішення ОПЕК+ про зменшення видобутку.

Ще можливим майбутнім додатковим фактором збільшенням доходів бюджету рф стане знецінення російської валюти, про що ми писали вчора – https://t.me/OstanniyCapitalist/25410

Зменшення витрат та збільшення доходів в свою чергу трохи зменшило дефіцит російського бюджету, який за перший квартал року досяг вже майже річних цільових показників.

Ситуація всеодно залишається дуже красномовною, будемо стежити за наступними публікаціями.

@OstanniyCapitalist_Baza Відкрити / Коментувати