Зі шкільної літератури вилучать твори російських авторів. Нещ | Палімпсест

Зі шкільної літератури вилучать твори російських авторів.

Нещодавно я писав про велику кількість російських авторів в програмі з зарубіжної літератури. А сьогодні з’явилася новина, що робочою групою Міністерства освіти і науки було ухвалено рішення про вилучення творів російських та радянських авторів з оновленої навчальної програми для 6-9 класів та 10-11 класів.
Давайте ж розберемося які російські твори в програмі замінили на інші, а які просто вилучили.

В 6 класі Крилова, як я й припускав, замінили на Лафонтена , а замість Чехова пропонують на вибір творчість О. Генрі («Вождь червоношкірих»), або Анни Ґавальда («35 кіло надії»). Миколу Гоголя рекомендують перенести до навчальної програми з української літератури, а Володимира Короленка міняють на шведського письменника Ульфа Старка («Чи вмієш ти свистати, Юганно?»).

В 7 класі зникає розділ про билини, де вчили «Іллю Муромця та Солов’я-Розбійника, а натомість пропонують вивчати не 1, а 2 балади про Робіна Гуда. Білорус Василь Биков відправляється до лукашенка вивчати «откуда на белорусь готовилось нападение», а його місце забирає Джон Бойн з романом «Хлопчик у смугастій піжамі». Вірш «19 жовтня», де Пушкін хизується майстерністю неймдроппінга, також замінили. Замість нього пропонують низку європейських поетів, серед яких є Адам Міцкевич. Зникають і «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна, а натомість вже вдруге пропонують творчість Ульфа Старка ( Швед йде на рекорд). Костянтина Симонова і Марину Аромштам ( 8 клас) вилучено з переліку без заміни.

Найцікавішим для мене є 9 клас, де довго володарювали «зайві люди» Пушкіна і Лермонтова. Кого ж нам запропонують замість них? А пропонують нам двох найвідоміших англійських письменниць: Шарлоту Бронте («Джейн Ейр») та Джейн Остін з її найвідомішим романом «Гордість і упередження»(На вікіпедії пишуть, що це «прадідусь» усіх жіночих романів. Не знаю чому саме «прадідусь», але вплив роману на сучасну культуру колосальний. Можна згадати фільм «Щоденник Бріджит Джонс», що детально повторює сюжет роману в нашому часі, або ж комедію «Гордість і упередження і зомбі», де персонажі Джейн Остін живуть поруч з мерцями, що пожирають мізки, а замість етикету вивчають бойові мистецтва). До цих прекрасних жінок в компанію потрапив француз Віктор Гюго («Собор Паризької Богоматері») та їхній земляк Дж. Конрад з романом «Серце пітьми» (До речі, Конрад народився в Бердичеві Житомирської області). Гоголя вилучають, даючи можливість ґрунтовніше вивчити творчість О. де Бальзака, Г. Ібсена і Б. Шоу (раніше був 1 твір за вибором). Із переліку творів на вибір вчителя, також було вилучено й «Собаче серце» Булгакова.

В 10-11 класах позбулися всіх російських поетів, за рахунок чого було збільшено кількість годин на вивчення творчості Гофмана, Вітмена та іншої поезії. Роман «Злочин і кара» Ф. Достоєвського було вилучено з переліку творів без заміни, а «Майстра і Маргариту» Булгакова замінили на «Чуму» Альбера Камю. Книга раніше вже була в шкільній програмі, але потім її прибрали, а тепер знову повернули.

В Камю є філософське есе «Міф про Сізіфа», де він звертається до однойменного давньогрецького міфу. Сізіф був покараний богами і мусив викотити на гору важкий камінь, після чого скотити його вниз з іншого боку. Але щоразу як він досягав вершини, камінь падав назад й роботу доводилося починати знову.

Для нас дуже важливо, щоб ухвала про заборону російських книг не виявилася цим каменем, а ми – Сізіфом.