ПОГЛЯД
Очей всі постріли вражали ціль,
Для щастя існувало лиш сьогодні.
Скеля у морі не боїться хвиль,
Але під натиском впаде в безодню.
І хай яка би не була міцна,
Зігріта сонцем, тала серця крига.
Нарешті у мій дім прийшла весна,
Влилася в душу підступом відлиги.
Заполонила посмішкою світ,
Врізалась променем в ночей безсоння,
Свій теплий в ліжку залишила слід,
І пила каву десь на підвіконні.
Тримала міцно, та без ланцюгів,
Яскравим світлом ти в мені горіла.
Глубоким поглядом без зайвих слів
Своє кохаю ніжно говорила.
Павло Деркач
02.06.2022
