АКВАРЕЛІ
Коли обставини диктують зміни,
І відчуття є, що втрачаю скарб,
З твоїх очей писатиму картини,
Лише словами, бо не маю фарб.
І не важливо, мила, яка відстань
Нас розділяє, аби був зв'язок.
Коханий голос - моя тиха пристань,
Й дієві ліки від сумних думок.
Коли лунатимуть розлуки ноти,
Й життя мінорами наповнить час,
Я уявлятиму, що ти навпроти,
І посміхаєшся, як в перший раз.
Теплом торкаєшся ледь чутно шкіри,
Свої флюїди світлом віддаєш,
І почуттям моїм немає міри,
Хоча й печалі теж немає меж.
Заходу сонця ніжні акварелі,
День проводжають у таємний світ,
Немов оаза посеред пустелі,
Наче твердиня під багном боліт.
Хай захистить твій сон любові тиша
Високим муром з сотнями бійниць,
Вночі я римами малюю вірша,
В полоні глибини твоїх зіниць.
Павло Деркач
26.06.2022
