ТАК СКЛАЛОСЯ
Так склалося, що ти не поряд спиш,
І ліжко зігріваєш десь не вдома.
Мені частинку теплоти залиш
В часи, коли майбутнє невідоме.
Я відчуваю: очі знов сумні,
І розриває ніч душевна втома.
Незатишно ніде під час війни
У не своєму ритмі метронома.
На карті переїздів і адрес
Як відшукати втрачену нірвану?
Нам гаджети дарують антистрес:
Побачитись хоча б на тлі екрану.
У миті безнадійної журби,
Вклади свою любов у кілька речень.
Смартфону швидкокрилі голуби
Їх донесуть в місця, де небезпечно.
Ця надвагома ніжність теплих слів
Додасть життя у сил моїх багаття,
І в серці зазвучать, немов би спів,
Твої молитви, мантри і закляття.
Ти чистим кришталем в душі дзвениш,
І, наче талісман, оберігаєш.
Так склалося, що хоч не поряд спиш,
Та все одно коханням зігріваєш.
Павло Деркач
01.08.2022
