Кнопка, що вимикає безмежні можливості Цікавий збіг, що зараз | Першоджерело

Кнопка, що вимикає безмежні можливості

Цікавий збіг, що зараз я перечитую дві книги — Дейва Еспрі «Змінюючи правила гри» і Джима Квіка «Без меж» — і в обох одночасно дійшла до глав про обмежувальні переконання.

Тому, що? Сьогодні про обмежувальні переконання.

Найчастіше вони генеруються в дитинстві. Їхнім джерелом може бути родина, соціальне середовище чи навчальний заклад: хтось сказав «навчання — це не твоє, максимум до 6 з 12 дотягнеш» і ти живеш з цим переконанням.

Деякі переконання виникають «зсередини», коли щось не вдалось і як наслідок закарбувалось негативним спогадом. Наприклад, було страшно розповідати вірш перед класом і з цього сформувалось переконання про нездатність виступати публічно.

У дорослому віці обмежувальні переконання — це голоси в голові. Вони не завжди гучні, але постійні.

Декілька цитат цих голосів:

Я не можу виступати перед публікою
Я не здатен успішно навчатись
Вставати та лягати рано — це неможливо для мене
Я не зможу багато заробляти
Я ніколи не схудну
Я не зможу одночасно вчитись і працювати
Я ніколи не буду успішним в тому, що мені подобається
Я не зможу говорити та писати чистою українською мовою
Я не здатна публічно розповісти про те, що мені цікаво :)
і безліч інших варіантів аж до чогось по типу «в цій країні неможливо нічого досягти»

Я уявляю обмежувальне переконання… як кнопку. Як тільки ти на неї натискаєш — вимикається світло над «шляхами» можливостей. Вони стають такими темними, що неможливо нічого розгледіти. Підсвічується один шлях — «як завжди».

Але якщо є кнопка, яка щось вимикає, то можна забрати палець і ввімкнути!

Звісно на практиці це не одна дія. Це послідовність: фіксація своїх думок, пропрацьовування ситуацій, які стали джерелом переконань, раціональне спілкування зі своїми страхами і формування нових переконань й життєвих принципів.

Але з кожним кроком палець все менше і менше тисне на кнопку, а можливості вмикаються одна за одною.

У Джима Квіка є алгоритм пропрацювання обмежувальних переконань. Я його, до речі, використовувала. Мені ще оой як далеко до застосування його на масштабних переконаннях, проте на не великих, але гальмівних моментах, це реально працює!

Якщо він вам цікавий, то дайте знати, поставивши « » під цим постом.

І ремембер «переконання здаються нам реальністю, бо вони реальні, доки ми не усвідомимо, що вони… хибні»

Першоджерело