3. Кримінал / любовний трикутник “За”. Ці версії не настільки | ПЛАЙ

3. Кримінал / любовний трикутник

“За”. Ці версії не настільки масштабні, щоб зупинятися на них окремо. Тому я об’єднав їх в один пункт.

Почнемо з бандитської розправи. Наближені до Івасюка люди розповідають, що незадовго до смерті в нього було кілька вуличних конфліктів з агресивними індивідами. Якось композитор вступив у суперечку з бухими мажорами, які співали російських пісень у львівській кав’ярні (історія підозріло нагадує обставини загибелі керівника львівського ансамблю “Ватра”, композитора Ігоря Білозіра). Іншого разу він посперечався у трамваї з особами “кавказької зовнішності”, які повідривали йому гудзики на пальті.

Є і серйозніші за масштабом, але не за достовірністю заяви про кримінальні розборки за участі Івасюка від того ж таки Крижановського. В найкращих традиціях руснявої пропаганди він наводить “нєпоровєржимиє доказатєльства”, що композитор отримував за свої пісні солідні роялтіз, які могли стати принадою для бандюків. В очі тих грошей, звісно, ніхто не бачив.

А тепер про любов. Як я вже розповідав, незадовго до смерті Володимир Івасюк мав роман із Тетяною Жуковою. А вона, за непідтвердженою інфою, мутила на стороні ще й із сином поважного львівського партійця. Синок нібито дізнався про зраду дами і разом із друзями-мажорами влаштував композитору вендетту. Вивіз на ліс, хотів налякати, але “перестарався”. А справу нібито зам’яли, щоб відмазати виродка.

“Проти”. Якщо все це правда, навіщо слідству було її приховувати? Принаймні, після розпаду совка в цьому не було жодного сенсу, і ми б вже мали на руках докази. Єдине можливе пояснення – у справі були замішані впливові міліціонери або інші високопосадовці, які не втратили посад після 1991-го.