«Внутрішній критик». Саме так хотіла почати свій допис. Але ж | ПсихоЛогічно. Самопізнання та розвиток

«Внутрішній критик». Саме так хотіла почати свій допис. Але ж сьогодні весна – час кохання…
Тому, про кохання. І не просто про «кохання-зітхання», а про науково доведений стан, сприяючий розумової активності, всупереч розповсюдженої думці «кохання з розуму зведе».
І хоч сьогодні ми спробуємо розкласти це почуття за науковими ознаками, в ньому залишиться місце і для таємниці, і для краси, і для свого роду поезії.
Коли ми починаємо закохуватися, у мозку вивільняється каскад нейротрансмітерів та хімічних речовин, які змінюють наш настрій. Перше, що ви помічаєте, як вам добре в цей момент. "Ейфорія" - так ми про це кажемо.
Якщо поглянути на хімічні процеси, що лежать в основі цього, ейфорія виявиться цілком зрозумілою. Зараз трохи повумнічаю)
Кохання запускає цілий оберемок біологічних феєрверків, включаючи активацію серцеподібної області, яка називається вентральною тегментальною зоною, яка посилає дофамін у систему винагороди мозку, що відповідає за почуття насолоди. Ці ж області активуються, коли люди їдять смачну їжу, що викликає звикання, або п'ють вино. Ось чому закоханість схожа на наркотичне сп'яніння.
Серцебиття частішає, температура піднімається, на щоках з'являється рум'янець, зіниці розширюються, а мозок посилає тілу сигнали необхідність виділення глюкози для отримання додаткової енергії. Вируючий потік дофаміну затоплює мозок. Але це не єдина хімічна речовина, яка активно виробляється у період закоханості. Мозок також збільшує вироблення норадреналіну - гормону, який забезпечує ефект тунельного зору, змушує фокусуватися на поточному моменті і спотворює сприйняття часу. 100% це вам знаьоме)
При цьому в період закоханості рівень серотоніну - ключового гормону, що регулює апетит і нав'язливі тривожні думки, знижується до такої ж позначки, як у пацієнтів із обсесивно-компульсивним розладом. Тому ви можете помітити, що нерегулярно харчуєтеся і зациклюєтеся на дрібницях, турбуєтеся про те, як відправити «ідеальне повідомлення», а потім знову і знову прокручуєте побачення в голові.
Однак, до чого я це все? На думку нейробіологів, кохання — набагато складніше: воно активує не лише центри задоволення, а й когнітивну систему — найрозвиненіші, «інтелектуальні» ділянки мозку, які ми використовуємо для набуття знань, осмислення себе та навколишнього світу. Саме тому любов може запобігати зниженню когнітивних здібностей, покращувати творчі здібності, стимулювати самопізнання.
Тому, переінакшивши Шевченка)) Кохайтеся, любі, та не з москалями!
#ПсихоЛогічно_про_кохання #цікава_психологія #популярна_нейробіологія