2022-09-08 08:31:03
Я бачив сон. Він страшний був.
Здавалось, що це в наяву.
І моторошних в нім картин
Не міг забуть і не забув.
Приснилось: ніби Суд настав,
Перед Суддею я постав
І гірко плакав і ридав
І у душі своїй бажав.
Щоб у руці моїй пустій,
Хоть невеличкий, хоть слабкий,
Міг виявитись,хоч простий,
Хоть скромний плід,
Хоть колосок, хоча б один,
Щоб виправдатись перед Ним.
Забився сильно горем я,
Бо бачив, що рука моя,
Нема нічого в ній.Пуста,
Нема плода в ній, ні снопа.
Так я в душі свій сум тримав
І мовчки з страхом я чекав,
Щоб Він слова Свої сказав.
В душі я мучився, страждав,
Тремтів і плакав і ридав.
Я слухав.І Він мені сказав:
«Де твій посів і де снопи?
О,де хоча би колоски?
О, де ж трудів твоїх сліди,
О, де плоди?
Чому ж ти друже замовкаєш
Й нічого не відповідаєш?
Невже нема чого сказать,
Невже нема що показать–
Твої труди.Ось.
Вони пусті!
Ти життя прожив, та як ти жив?
Адже пройшло життя твоє.
Воно пусте.
Нема плода в нім, ні труда!
Нема хоч трішки колосків,
Труда слідів. Адже ти жив.
Ти не страждав, відпочивав.
Тепер нічого друже мій
Не бачу Я в руці твоїй,
Ти життя прожив, та як ти жив?
Як своїх ближніх ти любив
І серед них який ти був
І скільки Ти потратив сил,
Щоб помогти? Невже забув?
Може буть навіть ти не знав
Як часто поруч брат страждав,
Як він страждав і знемагав,
На допомогу тебе звав.Ти не хотів,
Йому відмовки говорив...
Скільки думок всіх непотрібних,
Твоїх турбот і клопотів
Було багато у тебе.
Ти цінував себе й любив.
До людей бідних–не спішив.
Ось так ти жив, та як ти жив?
Кому життя ти посвятив?!
О, скільки раз проходив друже
Ти мимо тих, хто сльози лив,
Але сльозу не проронив.
Біль його знать ти не хотів
І за його ти не молився
І дуже часто ти судив
І іще більше розчиняв тугу в душі...
І брат упав...
Ось так ішло життя твоє,
Я все чекав,та ти мовчав.
Чому же на землі ти жив,
Чому не тратив своїх сил,
Ти життя прожив, та як ти жив?
І що ти Мені друже дав,
Адже Я довго ждав тебе,
А ти не виправдав себе!»
І тут я гірко заридав
І на обличчя своє впав
Й раптом проснувся–сон то був,
Та для мене страшний він був.
Я все не міг забуть слова
Ті, що сказав мені Суддя.
І Хтось з висот мені твердив,
Щоб не забув я отих слів.
Судді призив
«Ти життя прожив, та як ти жив?!»
Переклад Ангеліни Ющук
@POEMSSCHRISTIAN
250 views05:31
Ж
