2022-05-06 19:51:23
Ти знаєш, друже.
Ти знаєш, друже, а вона така красива.
Весна за нас у долі щастя попросила.
Разом під місяцем ми заспіваємо пісню.
За мить підемо до мене.Вже надто пізно.
У квартирі позапалюємо свічки старі.
До нас у вікно заглядають нічні ліхтарі.
Забудемо про погані для нас звички.
Дівчина не встигає на останню електричку.
Ти знаєш, друже, а вона така вродлива.
Вона, як і я, вірить в небесні дива.
Тепер я мрію, щоб у нас із нею були діти.
А я щодня дарую, коханій, найкращі квіти.
Разом до старості ми б прожили.
Її присутність зараз надає безмежні сили.
Я не кохав нікого так, як я її люблю.
Можливо, я себе цією любов'ю погублю?
Але ти знаєш, друже, вона така мила.
Оця любов мені дає ангельські крила.
І навіть в снах вона присутністю оповила.
Навколо тільки сонце і ковила.
Навколо тільки я і безмежна дівоча краса.
Кажу тобі, весна у долі щастя попросила.
Але краса її не тільки у лиці.
Красу її душі не опишуть навіть митці.
Тарас ТМ
@poetrytm22
42 views16:51