Політична критика

2021-11-25 15:41:02 Не піти вранці на роботу — мрія багатьох найманих працівників, яка раптом стала реальністю через епідемію коронавірусу та локдауни економік по всьому світу. Звісно, дозволити це собі змогли далеко не всі. Працівники ключових галузей лишилися на робочих місцях. І навіть ті, хто зміг працювати з дому, виявили, що дистанційна робота менеджерів і рядових працівників компанії часто означає далеко не те саме.

Про те, з чим стикнулися працівники та компанії при переході на дистанційну зайнятість і чому цей перехід вчергове підняв питання про «дурну роботу», описану Девідом Гребером, пише канадський журналіст Лоуренс Міалл.

Текст переклала Дарина Товкач. Відкрити / Коментувати

2021-11-23 17:03:35 Вигорання на роботі — ще одна пандемія, яка є безпосереднім продуктом пізнього капіталізму. Відколи робота в сучасному світі стала важливою частиною людської ідентичності, що репрезентує більше, ніж будь-що інше, вона не просто відчужує людей від власного «я», а й створює паразитичну кризу «я». Наші емоції більше не належать нам, а мають бути «інвестовані» в компанію чи приховані заради вищої продуктивності. То чи не час емоціям вийти на страйк? Катерина Рубар та ілюстраторка Ірина Костишина створили про це комікс.

З його повною версією можна ознайомитися за посиланням.

Комікс створено на основі статті Сари Джефф «Страйк емоцій», яку переклала «Політична критика». Відкрити / Коментувати

2021-11-22 16:38:25 Шостого листопада відбулася презентація дослідження «Вплив пандемії COVID-19 на щоденні практики дитинства», проведеного ініціативою «Дитячі географії» та Київським міжнародним інститутом соціології. Анастасія Рябчук поспілкувалася з авторками проєкту Тіною Полек і Тетяною Саніною про те, як пандемія вплинула на навчання та дозвілля дітей, оприявнивши наявні соціально-економічні нерівності, а також чому українські школи виявилися неготовими до онлайн-навчання. Відкрити / Коментувати

2021-11-19 17:27:41 «20 гривень — це грабіж», — заявляють учасники акції протесту проти проти підняття цін на громадський транспорт, яка відбулася сьогодні, 19 листопада, під будівлею КМДА. На думку активістів, у разі підвищення тарифів місячні витрати на проїзд суттєво перевищать аналогічні витрати мешканців більшості європейських столиць. Водночас це навряд чи позначиться на якості перевезень, зарплатах та умовах праці працівників галузі. Це також погіршить загальну транспортну ситуацію у місті, яка і без того близька до катастрофічної.

Попри те, що напередодні мер Києва Віталій Кличко заявив про відтермінування підняття тарифів до весни, на думку активістів, це сталося виключно через суспільний резонанс. На весну вони обіцяють нові протести.

Фото з акції за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-11-17 14:48:47 Замовити їжу, викликати таксі, забронювати житло — потроху ми починаємо забувати, як можна зробити ці речі не за допомогою мобільного додатку. Онлайн-платформи міцно увійшли у наше життя, а система зайнятості, яку такі компанії пропонують своїм кур’єрам чи водіям, стала нормою для тисяч українців. Про проблеми платформеної економіки сказано чимало, проте ні статті, ні протести кур’єрів не змінили безправного становища працівників гіг-економіки. Можливо, настав час художників?

З 15 до 25 листопада у Малій Галереї Мистецького арсеналу відбувається виставка «Швидко. Зручно. Небезпечно», участь у якій взяли сучасні художниці та художники. Як вони, в тому числі на власному досвіді, осмислюють проблеми гіг-економіки — читайте в рецензії Єгора Семенюка. Відкрити / Коментувати

2021-11-15 14:02:51 Чи не щодня у популярних медіа виходять статті з порадами, що робити, якщо ви вигоріли на роботі. Але чи є вигорання простим наслідком перепрацювання, як про нього часто пишуть? Відповідь на це питання шукає авторка книжки «Робота не любитиме тебе взаємно» Сара Джефф.

Ретельно розглядаючи історію появи цього терміну та пояснюючи, що об’єднує вигорання в активізмі та роботі, Сара стверджує: вигорання — це проблема, яку неможливо вирішити індивідуально. З іншого боку, вигорання приводить нас до стану, в якому ми вже не можемо боротися за краще життя — ні разом, ні поодинці.

Враховуючи зміни, які внесла в наше життя пандемія, авторка намагається окреслити можливі простори та форми солідарностей, в яких ми зможемо відчути себе живими. Відкрити / Коментувати

2021-11-12 12:39:30 Український заробітчанин, що працює на некваліфікованій роботі, вже давно перетворився на колективний образ як в українському, так і у польському медіаполі. Проте трудова міграція з України має й інший вимір — відтік кваліфікованих кадрів. Українські лікарі, вчителі, науковці, моряки чи льотчики працюють далеко за межами Євросоюзу. Аби заробити на життя, вони часто готові йти на ризики неофіційного працевлаштування чи сумнівних контрактів.

Про те, що змушує емігрувати професіоналів з України і що чекає на них за кордоном, пише Олександра Терентьєва. Відкрити / Коментувати

2021-11-08 15:44:23 Перепрацювання, поєднання декількох робіт, розмивання різниці між робочим і вільним часом, нестабільний дохід і постійне відчуття втоми добре знайомі багатьом, хто обрав «працювати на себе». Принаймні у сфері культури. І от вже робота, яка ще вчора здавалася спорідненою та суспільно корисною, перетворюється на муку й заганяє людину в депресію.

На власному досвіді, а також на досвіді своїх співрозмовниць, Олександра Сауляк розповідає, як прекарна зайнятість приводить людей до глибокої психологічної кризи та вигорання.
https://politkrytyka.org/2021/11/08/vid-astenichnogo-syndromu-do-depresiyi-shlyah-frilanserky-2/ Відкрити / Коментувати

2021-11-05 12:11:56 — Пропустіть, мені потрібно на роботу!
— А нам, думаєте, не потрібно на роботу? Я зараз на роботі маю бути, але приїхала сюди за себе і за вас боротися!

3 листопада рух в урядовому кварталі Києва зупинився. Сотні людей перекрили дороги до Верховної Ради, вимагаючи відмовитися від примусової вакцинації та обмежень для невакцинованих. І хоча класичних антивакцинаторських сюжетів, таких як 5G і «Ротшильди», на акції вистачало, репортер «Політичної критики» Сергій Мовчан побачив у вимогах її учасників і іншу сторону. Відкрити / Коментувати

2021-11-03 17:00:26 Дозвілля в Україні залишається привілеєм забезпечених жител_ьок центральних міст. Хаотична забудова, брак муніципальної підтримки та комплексного державного стратегування у сфері кіно підштовхують до зникнення й так невеликі культурні центри на периферії. Кінотеатри, побудовані в рамках кінофікації в УРСР, залишаються чи не єдиними інфраструктурними проєктами, які можуть функціонувати як некомерційні установи.

Проєкт «Кінографія. Географія українських кінотеатрів радянського періоду» досліджує кінофікацію 1940-80-х років, а також те, як трансформувалася кіномережа у період незалежності. Ми поговорили з дослідницями про їхні основні висновки, а також про те, якими б могли бути альтернативні способи управління кінотеатрами, які б сприяли розвитку міст і спільнот. Відкрити / Коментувати