Політична критика

2021-09-07 18:36:47 Боротьба за права тварин вже не перший рік поспіль виводить сотні українців на протестні акції.

Цього року на Всеукраїнському марші за права тварин у Києві зоозахисники збирали підписи під закликом до Президента, Прем’єра та депутатів Верховної Ради, аби домогтися законодавчої заборони цирків з тваринами, контактних зоопарків і дельфінаріїв, хутрових ферм, притравочних станцій, тестування косметики та парфумерії на тваринах.

Багато активістів прийшли на марш зі своїми собаками, закликаючи брати тварин з притулків. На акції побувала учасниця нашої Школи соціального репортажу Лілія Боднар. Відкрити / Коментувати

2021-08-28 15:34:05 Імпровізувати, бачити світ принципово інакшим, ніж він є сьогодні, «розширити свідомість» аби помислити нову реальність закликали учасники протестних і субкультурних рухів 60-70-х років. А результатом поразки цих рухів стала не лише відмова від оптимістичного бачення майбутнього, а й навіть відмова від спроби помріяти про нього.

Але чи вичерпаний потенціал психоделічної культури 60-70-х? Чи може повернення до їхніх ідей знову підняти проєкти радикальних суспільних змін? Запропонувати щось нове, не ставши черговою експлуатацією ностальгії, що буквально захлинула культурну сферу в останні роки? Спробу перевірити це зробили учасники фестивалю «Фантазери», що цього літа пройшов у Карпатах. Наскільки вона виявилася вдалою — розмірковує Юстина Кравчук. Відкрити / Коментувати

2021-08-27 12:41:01 Ще тільки 5 ранку, а на «базарчику» вже зібралися кілька десятків українців. «Базарчик» в термінології українських заробітчан у Польщі — це місце, де можна знайти роботу, не хвилюючись про документи й офіційні дозволи. Звісно, якщо пощастить. Поляки ж називають його «ринком невільників».

Знайти роботу на «базарчику» спробувала Ніна Бойченко. А разом з тим дізналася, що змушує заробітчан щодня приходити сюди та чому найняти українця сьогодні можуть собі дозволити навіть незаможні поляки. Відкрити / Коментувати

2021-08-20 14:57:08 21 вересня у німецькому видавництві Ibidem вийде книга відомого канадського історика українського походження Джона-Пола Химки «Українські націоналісти і голокост». Книга присвячена діяльності ОУН та УПА в часи німецької окупації (з 1941 по 1944 роки) та причетності цих організацій до масових вбивств єврейського населення. Ця тема є надзвичайно контраверсійною в українській історіографії, тож для відновлення повної картини подій автор звертається до документів, виданих самими ОУНівцями, німецьких, радянських джерел, а також до спогадів як українських націоналістів, так і євреїв, яким вдалося вижити.

Публікуємо переклад фрагменту книги про ставлення УПА до єврейських меншин, який нам люб’язно надав автор. Відкрити / Коментувати

2021-08-19 09:28:41 Ймовірно, не кожен чи кожна, хто читає цей текст, знає, як виглядає трудова книжка. Проте точно знайдуться фрілансери, ФОПи чи ті, хто коли-небудь працював через цифрові платформи. І хоча в Україні все ще є чимало положень, які захищають права найманих працівників, з кожним роком дедалі менше тих, хто може ними скористатися. А «гнучкість» і гадана свобода стають новими міфами, що освячують кожну спробу переглянути ці права.

Як 30 років капіталізму в Україні змінили сферу зайнятості та куди ми прямуємо сьогодні — пишуть Георгій Сандул та Інна Кудинська з ГО "Трудові Ініціативи". Відкрити / Коментувати

2021-08-17 12:11:47 Бідні бо дурні? Ліниві? Інфантильні? Бідність — це психологічна проблема, яку можна подолати, зібравши себе до купи та просто переставши бути бідним? Щоб відобразити такий погляд, поклавши відповідальність за власний стан на самих бідних, популярності набув термін «культура бідності». Вдаються до нього й українські дослідники, зокрема в дослідженні «(Суб)культури бідності», яке радо прийняли українські медіа.

Про те, чому поняття «культури бідності» має сумнівну наукову цінність, а її автор до кінця життя боровся з її лібертаріанським трактуванням, закликаючи до системної боротьби з бідністю, пише Філіпп Бургуа. Текст переклала Дафна Рачок. Відкрити / Коментувати

2021-08-12 15:07:21 Робочий день Олі починається біля «Макдональдзу». До вечора вона крутитиме педалі велосипеда, розвозячи киянам замовлення, зроблені через додаток Glovo. Чи отримає вона замовлення, визначають алгоритми додатку, а скільки заробить — встановлена компанією система бонусів. Тим не менше, працівницею Ольгу не вважають. Вона — лише безправна користувачка додатку, який щодня «везе тобі все».

Один день з гловерського життя разом з Ольгою провела Світлана Юхимович. Відкрити / Коментувати

2021-08-04 11:59:40 Вже кілька тижнів минуло, відколи у київському наземному транспорті скасували паперові квитки і перейшли на електронні картки й одноразові QR-коди. У ногу з цією гонкою за цифровізацією з трамваїв і тролейбусів зникли кондуктори та кондукторки.

Ми зібрали матеріал про людей, які втратили роботу з 14 липня. Читайте про те, що для кондуктор_ок означало скорочення, чи пройшло воно, як належить, чим була для них їхня робота і що зрештою відбувається, коли зникає чиясь професія. Відкрити / Коментувати

2021-07-28 13:48:53 Якщо у селищі Міловому Луганської області перейти на інший бік вулиці з символічною назвою Дружби Народів, непомітно потрапляєш до російського Черткова. Принаймні так було до 2018 року: демаркація кордону між двома країнами тут так і не відбулася. Три роки тому ситуація змінилася і посеред вулиці виросла стіна, збудована російською стороною, а Мілове перетворилося на типове прикордонне селище, життя якого зав’язане на митниці.

Як живеться мешканцям Мілового за парканом з виглядом на сусідню державу і чи змінився їхній побут за роки загострення російсько-українських відносин — побачила Вікторія Пилипенко Відкрити / Коментувати

2021-07-27 18:05:25 На кінофестивалі Kyiv International Short Film Festival , який пройде 4–8 серпня, традиційно відбудеться показ секції феміністичних і квір-фільмів. Цього року режисер_ки цих стрічок розмірковують про питання транс*інклюзивності феміністичного руху, досліджують репрезентацію тілесності жінки* та її систематичного пригноблення, шукають можливості позакапіталістичних феміністичних перформативних практик, знайомляться з поколінням Z та їхнім баченням квір-утопії.

Програмна координаторка кінофестивалю Лена Сирбу розповідає про 9 феміністичних і квір-фільмів, які варто подивитися на KISFF. Відкрити / Коментувати