іноді настає такий настрій, і хоч я й стараюсь минуле забуват | попільничка

іноді настає такий настрій, і хоч я й стараюсь минуле забувати і не носити його з собою, але іноді хочеться поностальгувати, як усе ж було насправді і порівняти з тим, як є зараз.

чи на жаль, а чи на щастя, попільничка допомагає у цьому дуже сильно. ця частинка мого серця і того що є всередині, відкрита вам, то ж ви теж іноді можете залізти кудись дуже далеко, якщо захочеться, і подивитись на тодішні мої невпевнені і тихі кроки.

і коли дивишся на все оце що написано, пожартовано, переспівано, прослухано і пережито, то можеш сяк-так і зліпити якусь картинку, від чого стає чи то приємно, що люди про тебе знають з якихось отаких речей, чи то сумно, бо іноді розумієш, що звик з людьми спілкуватися саме так. нещодавно навіть сказали, що слідкують за моєю діяльністю на каналі, щоб перевірити, чи я взагалі живий, лол. тому, напевно, коли я сиджу і передивляюсь хто на мене підписаний, аватарки дивлюсь, то, це, напевно і є для мене спілкуванням, котрого я потребую, ну і на цьому все закінчується.

так от, дякую що ви дивитесь на те все, а комусь ще й навіть подобається.