Притча про бур’яни
Якось навесні дідусь з онуком виполювали на городі бур’яни. Раптом дитина запитала:
– Дідусю, а чому бур’яни, які ми не садили, самі добре ростуть, а те, що ми садили, вимагає від нас такої великої уваги, турботи та праці?
– Ось, онучку, завдяки твоїй увазі ти сам для себе зробив важливе відкриття:
все цінне та значне для людини вимагає від неї чималих зусиль, а шкідливе та непотрібне, проростає само.
Твої «Позитивні налаштування» | Підпишись
