Молись за Україну

2023-03-04 23:00:40 Псалом 29
¹-² Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
³ Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
⁴ Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
⁵ Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
⁶ Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
⁷ А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
⁸ Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
⁹ До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
¹⁰ Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
¹¹ Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
¹² Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
¹³ щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
 
Псалом 30
¹-² На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
³ Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
⁴ Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
⁵ Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
⁶ У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
⁷ Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
⁸ Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
⁹ і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
¹⁰ Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
¹¹ бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
¹² Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
¹³ Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
¹⁴ Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
¹⁵ а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
¹⁶ В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
¹⁷ Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
¹⁸ Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
¹⁹ нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
²⁰ Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
²¹ Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
²² Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
²³ А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
²⁴ Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
²⁵ Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! Відкрити / Коментувати

2023-03-04 08:00:38 РИМЛЯН 7
Шлях до звільнення від Закону
1  Хіба ви не знаєте, брати, — а звертаюся я до тих, хто знає Закон, — що Закон має владу над людиною, доки вона живе?
2  Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з ним законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 Тому, доки її чоловік живий, її вважатимуть перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від Закону і не буде перелюбницею, якщо вийде заміж за іншого.
4  Тому, брати мої, і ви померли для Закону тілом Христа, аби належати іншому, — Тому, Хто встав із мертвих, щоб ми принесли плід Богові.
5  Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, які виявляються через Закон, діяли в наших членах, щоби приносити плід смерті.
6  Нині ж ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас зв’язувало, щоб служити в оновленні духа, а не в стародавності букви.

Гріх пізнається через Закон
7  То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай.
8  Тож гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всяку пожадливість, адже гріх без Закону — мертвий.
9  Я жив колись без Закону, а як прийшла заповідь, гріх ожив,
10  а я помер, тому заповідь, дана для життя, спричинила мені смерть.
11  Бо гріх, що взяв привід через заповідь, звів мене й умертвив нею.
12  Отже, Закон — святий, і заповідь — свята, праведна та добра.
13  Хіба те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки заповіді.

Закон Божий і закон гріха
14  Бо знаємо, що Закон є духовний, а я — тілесний, проданий гріхові.
15 Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16  Коли ж я роблю те, чого не хочу, то погоджуюся із Законом, що він добрий.
17 Бо тепер уже не я це виконую, але гріх, який живе в мені.
18 Адже знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не [знаходжу].
19 Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю.
20 Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а той гріх, який живе в мені.
21 Отже, я відкриваю такий закон: коли я хочу робити добро, то зло налягає на мене.
22  За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
23  та бачу інший закон у моїх членах, який воює із законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах.
24  Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?
25  Подяка Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, я сам розумом служу Божому Законові, а тілом — законові гріха. Відкрити / Коментувати

2023-03-03 23:00:38 Псалом 26
¹ Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
² Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
³ коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
⁴ Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
⁵ бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
⁶ А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
⁷ Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
⁸ За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
⁹ не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
¹⁰ бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
¹¹ Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
¹² Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
¹³ немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
¹⁴ Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
 
Псалом 27
¹ До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
² Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
³ Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
⁴ Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
⁵ бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
⁶ Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
⁷ Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
⁸ Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
⁹ Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
 
Псалом 28
¹ Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
² Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
³ Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
⁴ Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
⁵ Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
⁶ Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
⁷ Голос Господній викрешує полум'я огняне,
⁸ голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
⁹ Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
¹⁰ Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
¹¹ Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій! Відкрити / Коментувати

2023-03-03 08:01:07 РИМЛЯН 6
1  То що скажемо? Будемо залишатися в гріху, аби множилася благодать?
2  Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як далі будемо жити в ньому?
3  Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть?
4  Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя.
5  Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння.
6  Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові,
7  бо хто помер, той оправданий від гріха.
8  Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним,
9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує.
10  Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе.
11  Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі.
12 Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням;
13  не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності.
14  Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю.
15 То що, будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
16  Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха — на смерть, або послуху — на праведність?
17  Дякувати Богові, що ви були рабами гріха, але сприйняли серцем те вчення, якому віддалися.
18  Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.
19  Кажу це по-людському, з огляду на немічність вашого тіла. Бо як ви віддавали ваші члени в рабство нечистоті й беззаконню для беззаконня, так тепер віддайте ваші члени в рабство праведності — для освячення.
20  Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведності.
21  Який же плід ви тоді мали? Його ви нині соромитеся, бо його кінець — смерть.
22  Нині ж, звільнившись від гріха і ставши рабами Бога, маєте ваш плід — освячення, а кінець — вічне життя.
23  Адже заплата за гріх — смерть, а Божий дар благодаті — вічне життя в Ісусі Христі, нашому Господі. Відкрити / Коментувати

2023-03-02 23:00:49 Псалом 24
¹ До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
² Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
³ Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
⁴ Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
⁵ провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
⁶ Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
⁷ Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
⁸ Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
⁹ Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
¹⁰ Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
¹¹ Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
¹² Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
¹³ душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
¹⁴ Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
¹⁵ Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
¹⁶ Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
¹⁷ Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
¹⁸ Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
¹⁹ Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
²⁰ Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
²¹ Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
²² Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його утисків!
 
Псалом 25
¹ Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
² Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
³ бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
⁴ Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
⁵ я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
⁶ Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
⁷ щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
⁸ Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
⁹ Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
¹⁰ що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
¹¹ А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
¹² Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа! Відкрити / Коментувати

2023-03-02 08:01:38 РИМЛЯН 5
Мир з Богом через Ісуса Христа
1  Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа,
2  через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу.
3  І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість,
4 а терпеливість — досвід, а досвід — надію.
5  Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа.
6  Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих.
7 Навряд чи хто помре за праведного; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти.
8  Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками.
9  Тим більше тепер, оправдані Його кров’ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву.
10  Коли, ще бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям.
11  І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми тепер одержали примирення.

Великий дар благодаті
12  Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили.
13  Гріх був у світі й до Закону, але гріх не зараховується, коли немає Закону.
14  Та смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, які не згрішили подібно до переступу Адама, котрий є прообразом майбутнього.
15  Але дар благодаті не такий, як гріх. Бо якщо через переступ одного багато померло, то наскільки більше благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, Божа благодать і дари щедро вилилися на багатьох.
16  І дар не такий, як осуд через одного, який згрішив. Бо за переступ одного — осуд, а дар благодаті — для оправдання від багатьох гріхів.
17  Адже коли через переступ одного смерть запанувала через одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, запанують у житті через одного Ісуса Христа.
18  Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного на всіх людей прийшло оправдання для життя.
19  Бо як непослухом однієї людини багато стали грішними, так і послухом Одного багато стануть праведними.
20  Закон увійшов, щоб намножився переступ. А де намножився гріх, там безмірно виявилася благодать.
21  Щоб так, як гріх запанував через смерть, аби так само й благодать запанувала через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого. Відкрити / Коментувати

2023-03-01 23:00:38 Псалом 21
¹-² Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
³ Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
⁴ Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!
⁵ На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
⁶ До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
⁷ А я черв'як, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
⁸ Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
⁹ Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
¹⁰ Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
¹¹ На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
¹² Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
¹³ Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
¹⁴ на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
¹⁵ Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
¹⁶ Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
¹⁷ Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
¹⁸ Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
¹⁹ Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
²⁰ А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
²¹ Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
²² Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
²³ Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
²⁴ Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
²⁵ бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
²⁶ Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
²⁷ будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
²⁸ Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
²⁹ бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
³⁰ Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
³¹ Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
³² Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
  
Псалом 22
¹ Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
² на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
³ Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
⁴ Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
⁵ Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
⁶ Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
 
Псалом 23
¹ Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
² бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
³ Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
⁴ У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
⁵ нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
⁶ Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів!
⁷ Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
⁸ Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
⁹ Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
¹⁰ Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Відкрити / Коментувати

2023-03-01 08:00:47 #СвятеПисьмо
РИМЛЯН 4
Віра зарахована за праведність
1 Що, скажемо, здобув Авраам, наш прабатько за тілом?
2 Якщо Авраам оправдався ділами, то він має похвалу, але не перед Богом.
3  Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому за праведність!
4  Адже тому, хто робить діла, нагорода зараховується не як благодать, а як належне.
5  А тому, хто не робить, але вірить у Того, Хто оправдує нечестивого, віра його зараховується за праведність.
6 Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл:
7  Блаженні, кому прощені беззаконня і кому покриті гріхи.
8 Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха!
9  Отже, чи це блаженство є лише щодо обрізання, чи також і щодо необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахована за праведність.
10  Але як зарахована? Тоді, коли він був обрізаний, чи коли був необрізаний? Не після обрізання, а до обрізання!
11  А знак обрізання він одержав як печать праведності через віру, що її мав ще до обрізання, щоби йому бути батьком усіх віруючих, які необрізані, — аби і їм це було зараховано за праведність;
12  щоб так само бути й батьком обрізаних, — не тільки тих, які обрізані, але й тих, хто йде слідами віри, яку, ще будучи необрізаним, мав наш батько Авраам.

Спадкоємці за обітницею
13  Адже не Законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, що він стане спадкоємцем світу, а через праведність віри.
14 Бо якщо ті, хто від Закону, — спадкоємці, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.
15  Адже Закон спричиняє гнів, а де немає Закону, там немає і переступу.
16  Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;
17  як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.
18  Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.
19  Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;
20  він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,
21  і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
22  Тому й зараховано йому це за праведність.
23  Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,
24  але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,
25  Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання. Відкрити / Коментувати

2023-02-28 23:00:23 Псалом 19
¹-² В день недолі озветься до тебе Господь, Ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
³ Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
⁴ Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим.
⁵ Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
⁶ Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в Ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
⁷ Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
⁸ Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись Ім'ям Господа, нашого Бога:
⁹ вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
¹⁰ Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
 
Псалом 20
¹-² Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
³ Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив.
⁴ Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
⁵ Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
⁶ Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
⁷ бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
⁸ Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
⁹ Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
¹⁰ На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
¹¹ Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
¹² Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
¹³ бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
¹⁴ Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою! Відкрити / Коментувати

2023-02-28 13:01:39 БУТТЯ 2
1 І довершені були небо та земля, і повне їхнє впорядкування. 2 І закінчив Бог шостого дня Свої діла, котрі робив, і відпочив сьомого дня від усіх Своїх діл, котрі створив. 3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день відпочив від усіх Своїх діл, які почав Бог творити.
4 Це книга походження неба та землі, коли це сталося, — того дня, в який Бог створив небо і землю, 5 і всяку польову зелень — перше, ніж з’явилася на землі, і всяку польову рослинність — перше, ніж посходила: тому що не дав Бог дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю. 6 Та із землі виходило джерело й зрошувало всю поверхню землі. 7 І, взявши порох із землі, Бог створив людину, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою. 8 І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і оселив там людину, яку створив. 9 І ще виростив Бог із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, дерево життя посеред раю і дерево, що дає знання добра і зла.
10 А з Едему виходить ріка, щоби зрошувати рай; звідти вона розділяється на чотири рукави. 11 Назва одного — Фісон: він протікає повз усю Евілатську землю — там, де є золото; 12 золото тієї землі добре, і там є гранат і зелений камінь. 13 А назва другої ріки — Ґеон: це та, що протікає повз всю землю Ефіопії. 14 Третя ріка — Тигр: вона тече напроти ассирійців. Четверта ж ріка — Євфрат.
15 І взяв Господь Бог людину, яку створив, і оселив її в раю, щоб обробляти його та доглядати. 16 І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: Плоди з усякого дерева, що в раю, вживатимеш у їжу. 17 А з дерева пізнання добра і зла — не їжте з нього: у той день, коли з’їсте з нього, неодмінно помрете!
18 І сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створімо для нього помічника — такого, як він. 19 І створив Бог ще із землі всіх польових звірів, і всіх небесних птахів; Він привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як назвав Адам кожну живу душу, — так вона і звалася. 20 І дав Адам назви всім тваринам, всім небесним птахам і всім польовим звірам, та Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом. 22 Ребро, яке взяв у Адама, Господь Бог перетворив на жінку і привів її до Адама. 23 І сказав Адам: Це тепер кістка з моїх кісток і тіло з мого тіла! Вона буде називатися жінкою, адже зі свого чоловіка була взята. 24 Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом. 25 І були обоє нагі, — і Адам, і його жінка, — та не соромилися. Відкрити / Коментувати