Господь пам’ятає про нас під час нашого життя і супроводжує своєю пам’яттю нас навіть тоді, коли ми переходимо із земного життя до вічного. Його пам’ять — це не жорсткий диск на якомусь комп’ютері чи гаджеті, що записує, архівує всі наші дані. Його пам’ять — це ніжне серце і співчуття. Його пам’ять — це Божа любов, яка радіє, коли остаточно видаляє всі наші дані про залишки зла в нашому серці.
Ми, християни, під час війни в Україні навчилися жити так, щоб кожної хвилини бути готовим до смерті, щоб стати перед Боже обличчя не з порожніми руками, а серцем, повним добра, повним любові до Бога і ближнього, до своєї Батьківщини. Те добро ми часом окреслюємо одним словом — патріотизм.
Різдво однозначно буде. Ми святкуватимемо різдвяну радість, бо вона не походить від розваги, від людей, але з неба — народиться Цар миру, справжнього миру. Самі ангели співають: „Слава во вишніх Богу і на землі мир людям доброї волі“. Тож ми, люди, маємо лишень прийняти радість, нам запропоновану, і поділитися нею.
На всій території України діють "пункти незламності", які перетворилися на простір солідарності та взаємодопомоги. У такий спосіб ми рятуємо один одного, зміцнюємо нашу Батьківщину, допомагаємо один одному вистояти в цій нерівній борні. І цього ранку ми знову можемо подякувати Господу Богу і Збройним силам України за те, що живі.
Дякуємо Господу Богові та Збройним силам України за те, що в цей ранок ми живі й можемо служити Богу та Батьківщині, проповідувати Україні та світові радість Христового Євангелія — тієї божественної сили, з якої випливає наш оптимізм, віра, надія і любов.
М
