​Як часто ви конфліктуєте? Ділимося тезами з лекції «Комунік | Prometheus

​Як часто ви конфліктуєте?
Ділимося тезами з лекції «Комунікація у конфліктах» нашого безкоштовного курсу «Основи управління командами та проєктами в IT». Зберігайте, аби не загубити!
⠀
Чому конфлікти — це нормально?

Без конфліктів розвиток організації, команди або стосунків неможливий. Переваги конфлікту при його конструктивному розв'язанні:

залучення людей до вирішення важливих для них питань, розвиток почуття причетності й відповідальності за прийняте рішення;
відверте обговорення труднощів та «вузьких місць»;
усвідомлення пріоритетних цілей та завдань;
поліпшення стосунків та готовність до співробітництва;
зменшення синдрому покірності й розвиток ініціативи;
зменшення емоційної напруги, неспокою, стресу;
тимчасове відвернення інших конфліктів, які в теперішній ситуації мають руйнівні наслідки;
пожвавлення комунікації та залучення до спілкування «аутсайдерів» та членів «закритих» груп;
позитивний досвід, опора для вирішення майбутніх конфліктів та труднощів.
⠀
Види конфліктів та причини виникнення:

Інформаційний конфлікт.
Причини: брак чи обмеженість інформації, хибна інформація, різне розуміння важливості, тлумачення чи способів оцінки інформації.

Конфлікт цінностей.
Причини: відмінності в критеріях оцінки ідей та поведінки, розбіжності у цілях та ідеалах, відмінності у способі життя, ідеології та релігії.

Організаційний конфлікт.
Причини: нерівність у питаннях влади/ авторитету, нерівність у володінні та розпорядженні ресурсами, нечіткість посадових обов'язків, брак необхідного часу.

Конфлікт інтересів.
Причини: ділові інтереси, процедурні інтереси, психологічні інтереси.

Конфлікт спілкування.
Причини: сильні емоції, прихильність до стереотипів, дефіцит спілкування або розмова «різними мовами», порушення культурних норм спілкування однією зі сторін.
⠀
Стратегії поведінки під час конфлікту за концепцією Томаса-Клімена:

Уникнення.
Людина ігнорує конфліктну ситуацію, удає, що її не існує, не вживає ніяких заходів — така стратегія правомірна. Але варто пам'ятати, що невтручання може призвести до ескалації конфлікту, оскільки проблема не вирішується, а інтереси учасників конфлікту залишаються незадоволеними.

Суперництво.
Ця стратегія дає змогу домогтися необхідного результату, стимулює розвиток, сприяє прогресу. Сторона конфлікту, що застосовує стиль суперництва, намагається нав'язати іншим свій варіант розв'язання спірних питань, уперто стоїть на своєму.

Пристосування. Коли людина погоджується на правила гри свого опонента та пристосовується до них. Така стратегія дає змогу зберегти ресурси для сприятливіших моментів.

Компроміс.
Стратегія «ні тобі, ні мені». Пошуки балансу, взаємних поступок, угамування суперечностей і підкреслення спільності інтересів. Іноді компроміс допомагає прийняти певне рішення, але він задовільняє інтереси сторін лише частково.

Співпраця.
Вважається найкращою стратегією розв'язання конфліктної ситуації. Орієнтація на найповніше задоволення інтересів усіх учасників конфлікту. У процесі співробітництва суперечності відверто обговорюються, наполегливо шукаються шляхи та засоби погодження спірних питань.
__
Якщо вам цікаво знати більше про роботу в команді (й не тільки!), реєструйтеся на безкоштовний курс «Основи управління командами та проєктами в IT»