Міцними руками Стіни ламав. Були незламні Торік фортеці... Та тепер, мабуть вперше, Змінилось в одночасся Нерозділене почуття Кохання до людства, На взаємне розчарування Всесвітнім викликом Указом одного Змінено долю усім Та мені спокійно. Все тому, що серцю Здалось на мить можливим Життя безтурботне - варіантом Справжнім, рятівним. Дивом став всесвіт. Здається, учора Ми довго гуляли, Тримались за руки. Купи ведмежа, Коли вдома Усе згоріло... — #СонЯва • #поезія навігація • графік 270 views16:30
