​​Синдром затримки фази сну (СЗФС) — хронічний розлад циркадно | 💚 Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка

​​Синдром затримки фази сну (СЗФС) — хронічний розлад циркадного ритму (тобто біологічного годинника), що спричиняє дуже пізнє засинання (часто після 01:00) та пізнє пробудження з неможливістю зсунути сон на більш ранній час.
Крім часу сну, у пацієнтів зсунуті ритми вироблення гормонів і ритм температури тіла.

Спроби змусити себе рано вставати (наприклад, за допомогою будильника) не призводять до більш раннього засипання, як у більшості людей, а лише спричиняють недосипання, бажання спати вдень та зниження працездатності.

Люди з СЗФС можуть заснути раніше, тільки якщо дуже страждають від недосипання (наприклад, не спали вночі взагалі), але й це зазвичай не призводить до більш раннього засинання в наступні дні.
Окрім цього, синдром затримки фази сну слід відрізняти від збою біологічних ритмів організму, зумовлених поведінкою людини, наприклад, відвідуванням дискотек на вихідних або надмірним використанням комп'ютера перед сном.

Лікування синдрому затримки сну в основному засноване на застосуванні фармакологічних засобів, таких як мелатонін.
Ба більше, пацієнти також лікуються за допомогою фототерапії - впливу яскравого світла вранці прискорює фази добових ритмів.

У випадках, коли синдром затримки фази сну неможливо усунути наявними методами, єдиним виходом залишається адаптація життя пацієнта під їх режим сну.

Твоя ПСКНУ