5 причин самосаботажу Існує безліч причин, чому ми мож | Справжні мотиви

5 причин самосаботажу

Існує безліч причин, чому ми можемо займатися самосаботажем. Це як кроляча нора - свідома дія руйнування власного щастя та успіху. Наприклад, можливо, ви впевнені, що знайшли ідеальну людину, але вам довелося ролзірвати стосунки з нею через невиправдану антагоністичну поведінку. Або ж, можливо, ви відмовилися від роботи своєї мрії, не підготувавшись до співбесіди із страху неуспіху. Самосаботаж проявляється у вигляді руйнування власних цілей та найкращих намірів, коли ви стаєте своїм власним бар'єром. Це може бути втрата зайвих кілограмів, здобуття кохання або роботи мрії. Людина відчуває страх неуспіху та некомпетентності управління життям за нових обставин, тому самосаботаж стає способом захисту себе від розчарувань. Але насправді це підриває всі зусилля з побудови бажаного життя. Якщо ви схильні стріляти у власну ногу замість того, щоб досягати бажаного, давайте розглянемо, що може спровокувати вашу самосаботажну поведінку.
Люди з самосаботуючою поведінкою мають тенденцію діяти виходячи з негативних переконаннь, таких як "я не заслуговую на щастя" чи "мені призначено зазнавати невдач". Вони постійно займаються негативними розмовами із самими собою та переконують себе, що не заслуговують на успіх. Це свідчить про низьку самооцінку. Такі люди, фактично, навмисно шукають незручні події та невдачі. Вони прагнуть узгоджувати свої думки та цінності, щоб їхня поведінка відповідала тому, що вони підсвідомо вважають справжнім про себе і уникають таким способом когнітивного диссонансу між очікуваннями та реальністю.
Коли такі люди відчувають себе невдахою, вони зазвичай роблять все можливе, щоб продемонструвати собі, що вони були праві з самого початку. Наприклад, вони можуть спровокувати подібну реакцію у людей навколо себе, підтверджуючи тим самим свої негативні переконання про себе. Прокрастинація та надмірне бажання контролювати також можуть бути викликані страхом невдачі. Коли ви надмірно стурбовані невдачею, ваші шанси досягти успіху зменшуються. Тому люди з самосаботуючою поведінкою намагаються заповнити свій шлях до успіху власноруч створеними перешкодами, щоб потім можна було стверджувати, що вони робили все можливе, але досягти мети їм завадили зовнішні сили. Однак це лише ускладнює їх шлях до бажаного результату, тому варто розуміти причини своєї самосаботуючої поведінки та намагатися з ними боротися.
Схильність до самосаботажу можна порівняти з егоїстичним упередженням, коли ми приписуємо свій успіх нашим цінностям, а поразки – зовнішнім обставинам. Це механізм захисту, який допомагає захистити нашу самооцінку від слабкостей. Самоушкодження є одним з проявів цього механізму.
Якщо у вас є суперечливе переконання про те, що ви не заслуговуєте успіху чи не є достатньо добрим для певної посади, це може призвести до самосаботажу та загострення тривоги. Ви можете почувати себе фальшивим і боятися, що хтось помітить вашу фальшивість. Це може спонукати вас до прийняття стратегій, щоб ваше «шахрайство» залишалося невиявленим, або до докладання подвійних зусиль для досягнення успіху. Це форма самосаботажу, яка може спричинити стрес та негативно вплинути на ваше психічне здоров'я.
Те, що ми схильні до самосаботажу, може бути пов'язано з евристикою нашого мозку на користь знайомого та відомого. Ми переоцінюємо те, що вже знаємо, і недооцінюємо нові методи та спроби. Ця знайома евристика стає ще потужнішою під час стресу, тому ми повертаємося до старих процедур та методів, навіть якщо вони неефективні.
Згідно з дослідженням Стенфордського університету, люди, які працювали під стресом обмеженого часу, частіше вибирали довшу головоломку знайомого автора, ніж коротшу головоломку, яку створив незнайомець. Це свідчить про те, що ми схильні до вибору знайомого, навіть якщо це не є найбільш ефективним варіантом. (Продовження у наступному пості)