Хто сьогодні думав: а може, моїй подрузі потрібна допомога, а може мій друг хоче, щоб я покликав його на новий фільм, хоче мій партнер, щоб я сьогодні влаштував сюрприз? Скоріш за все, ніхто. І це не означає, що всі егоїсти.
Якщо ми не знаємо про потребу людини або хоча б контекст, то не можемо її задовольнити. Без інформації у нас просто немає такої ідеї.
Друга причина – роздуте его.
Дізнатися його можна за фразами, які починаються з
«а ти не хочеш…?» / «а ви не хочете ...?» (відкрити мені двері, запитати, як у мене справи, чи хочу я води/їди).
І святе –
«а ти не хочеш вибачитися?»
Ще одна причина – страх відмови.
Ми не хочемо почути «ні», тому нічого не просимо і не пропонуємо. Вважаємо за краще не набридати і тихесенько чекаємо, що хтось здогадається про наші бажання.
Як бути?
Говорити прямо про свої потреби.
Обійми мене, мені потрібна підтримка. Я хочу в кіно, може, сходимо? Я вимагаю вибачень. Допоможіть мені з цим, будь ласка.
