Стокгольмський синдром Цікавий феномен нашої психіки — коли ж | Псих в тобі

Стокгольмський синдром

Цікавий феномен нашої психіки — коли жертва насильства починає відчувати симпатію до загарбника та мученика. Чому це відбувається?
⠀
Почнемо з історії: вперше на таку реакцію звернули увагу після захоплення терористами банку у Стокгольмі у 1973 році. Заручники залишилися живі-неушкоджені, а після звільнення допомагали шукати адвокатів для тих, хто тримав їх у страху та ув'язненні.

Вони збожеволіли? Ні, це нормальна реакція психіки на серйозно травмуючу ситуацію — коли йдеться про загрозу життю.
⠀
Цей синдром розвивається тому, що ми не можемо довго перебувати у стані страху та опору. Починаємо адаптуватися до того, що відбувається, щоб не впадати в паніку та істерику, не виснажити нервову систему. Крім того, ми розуміємо, що безсилі, що живі доти, доки загарбникові це вигідно. Що єдиним захистом для нас буде терпиме ставлення до нас із його боку. І починаємо несвідомо робити все, щоб таке ставлення себе зберегти. А далі ми починаємо тлумачити його дії на свою користь і поступово прив'язуємося до нього.