Подяка замість вибачень Буває, що люди автоматично вибачають | Псих в тобі

Подяка замість вибачень

Буває, що люди автоматично вибачаються за щось, відчуваючи себе нав'язливими, недоречними, такими, що заважають, непридатними. Іноді взагалі здається, що вибачаються чи не за своє існування. За те, що сміють когось відволікати. Вриватися в чийсь зоровий та слуховий простір. Загалом за все те, що взагалі не вимагає вибачення та почуття провини.

І оточуючі часто зовсім не розуміють, навіщо інші так чинять. Це може насторожувати, а потім відштовхувати.
Ні, з вами все гаразд і ви не робите погано. Просто це одна із соціальних реакцій.

Крім того, часто вибачатися там, де в цьому немає об'єктивної необхідності, де ви не завдали шкоди іншій людині — шкодить саме вам. І вашої самооцінки. З одного боку, за цим, напевно, криється необхідність у психотерапії. Для вирощування самоцінності. З іншого боку, працювати можна почати і самостійно.

Наприклад: планомірно та послідовно замінювати вибачення на подяку.

Отже, повторюйте разом із нами:

Вибачте за запізнення.
Дякуємо, що зачекали.

Вибачте занепокоєння.
Дякуємо за допомогу

Мені так шкода, що тобі довелося бачити мене в такому стані.
Я вдячна тобі за те, що ти був поряд, коли мені стало погано.

Вибач за нав'язливість.
Дякуємо, що приділяєш мені увагу.

Вибач, вічно я все роблю не так.
Я така рада, що ти приймаєш і підтримуєш мене, коли щось не виходить.

Так незручно, що я завдаю тобі незручностей.
Здорово, що ти готовий підтримати мене у скрутну хвилину. Я дуже вдячна!

Вибач, я, напевно, втомила тебе своєю балаканиною.
Дякую що слухаєш мене.