Незручна людина та правила емоційного благополуччя Щоразу, к | Псих в тобі

Незручна людина та правила емоційного благополуччя

Щоразу, коли ви вибираєте не себе, ви стаєте дуже зручною людиною для оточуючих. Як ортопедична подушка за індивідуальними мірками чи крісло-мішок.

Колись у дитинстві ви зрозуміли, що можете отримати для себе щось важливе, ставши зручним для інших. Або, навпаки, можете уникнути чогось поганого та страшного, а інших механізмів захисту у тодішньої вашої дитячої (так, це майже завжди саме дитяча) психіки не було. Можливо, тільки так можна було привернути увагу значущої людини, влитися в колектив, уникнути самотності, отримати схвалення, сказати світові «Я є».

Ви могли в ранньому віці взяти на себе турботу про молодших членів сім'ї, хоча перед вами стояли власні завдання розвитку. І ніколи не скаржитися, не сперечатися, у всьому погоджуватися. Приховувати, що вам погано, тому що у батьків свої проблеми та настрій не має значення. Давати списувати всьому класу домашню роботу, хоча вам хотілося особистої оцінки та похвали. А іноді отримувати за це санкції, але бути прийнятим у колектив. Подібних історій безліч: вони різноманітні за змістом, і всі сумні.

Поступово навколо такої стратегії починає формуватись певний склад особистості. І ось ми бачимо Максима. Він проводить вихідні, допомагаючи приятелю закінчити ремонт. Він же попросив. Не важливо, що Максим хоче відпочити, почитати, подивитися Netflix або порепетирувати з групою новий трек. В окремих випадках такі умовні Максими в момент прохань не до кінця розуміють, що вони мають право відмовити.

А Іру на роботі давно перестали запитувати, чи має вона можливість затриматися, і забувають про оплату за подвійним тарифом за додатковий годинник. Їй делегують до кінця дня термінові завдання, які слід здати ще вчора в обід. І Іра не знає, як відмовити. Або не знає, що відмовляти взагалі можна.

То чому ж багато хто залишається зручним довгі роки?

Деякі люди справді не підозрюють, що з ними не можна так поводитися. Вони не мали іншого минулого досвіду. Або ж не було значного минулого досвіду, а історія емоційного та практичного обслуговування інших йде червоною ниткою через все життя. І це стає чимось нормальним та буденним для людини. Бути зручною для інших стає частиною ідентичності.

Інші розуміють, що їм не підходить такий тип взаємодії з оточуючими, але вони поки що бояться втратити зв'язки, зіпсувати стосунки, залишитися на самоті, втратити кар'єру. Загалом тут на перший план виходить страх наслідків того, що ми перестанемо бути зручними та корисними.

Що станеться, якщо ви перестанете бути зручними?

Ваш соціальний простір почне якісно очищатися. Всі люди-споживачі поступово самоусуватимуться з вашого життя.

Але спочатку вони почнуть говорити, що ви змінилися, що з вами щось не так і стало складно (так, дуже незручно використати).

У якийсь момент ви можете залишитися з мінімумом соціальних контактів або на самоті, але це перехідний період, і він пройде.

Ви почнете знайомитися і формувати навколо себе здорове оточення, яке з повагою до вас ставиться.

В результаті ви помітте, як якісно змінюється ваше життя, як комфортно бути такою ось незручною людиною.

Для цього потрібно спочатку пожити з відчуттям, що з вами не можна поводитися так, як вам не підходить. Це має стати частиною вашої ідентичності, тоді можна буде твердо заявити про це оточуючим, позначити межі дозволеного і чітко слідувати їм. І час від часу цей шлях нелегко пройти без підтримки психотерапевта. Але ви можете вже зараз знайти хоча б доброзичливу підтримуючу спільноту.