Ліки від страху. Людина із сьогодення тягнеться думкою у майб | Психологія життя

Ліки від страху.

Людина із сьогодення тягнеться думкою у майбутнє, так вона створює сенс життя. Про майбутнє можна розмірковувати двома способами:

1. Стратегічно плануючи
2. Залякуючи себе

Наразі стратегічно планувати може лише Генеральний штаб ЗСУ, а нам доводиться лавірувати, роблячи непрості вибори. Особисто у мене найбільше злості виникає через те, що я залежу від мордора. Від того, коли там настане дефолт; від того, скільки в них залишилося орків, які готові вбивати-помирати; про те, скільки в них залишилося смертельних ракет та снарядів.

Армія мордора звикла вражати, навалюватись масою, закидати трупами та бомбами. При чому вбивати своїх чи чужих їй однаково байдуже. Нас хочуть вразити смертю та залякати до стану тварин, готових погодитися на все.

Тому важливо у цей час не залякувати себе самим.

Залякування починається непомітно, і в якийсь момент ти можеш виявити, що крім страху в тебе всередині вже нічого не залишилося. Причому, страх не впізнається, він туман, немає думок, і ти стаєш схожим на знерухомлену муху в липкому коконі павутини.

Чому ми потрапляємо туди?

Людині складно змиритися з тим, що вона не може контролювати своє майбутнє, важко навчитися жити у невідомості. Психіка намагається створити "твердий ґрунт" зрозумілого, так виникають очікування. Це якийсь бажаний результат, така собі ідеалістична картинка того, як хотілося б. Якщо ти не можеш самостійно втілити бажане, то ці очікування покладаються на тих, хто допомагає, волонтерить, захищає зі зброєю в руках, веде інформаційні канали, на Америку та Євросоюз, на ЗСУ. Ідеалістичне сприйняття закінчує розчаруванням. Все не так швидко, не так добре, як хотілося б. Це закидає особистість у яму негативізму.

І тоді приходить страх, залякування себе: " все погано " , " нічого хорошого нічого очікувати " . Людині здається, що таким чином вона підготує себе до найгіршого. Так виникає простір негативізму, вирва жаху, породжена самою особистістю. Вона випиває сили, радість, віру та надію.

У цьому просторі негативізму особистість починає втрачати почуття власної гідності, свою цінність. Їй здається, що вона ні на що не впливає, нічого не може, ні на що не здатна. Все це тому, що вона не може отримати бажане в повному обсязі і відразу. Цю вирву важливо виявити всередині та локалізувати, зрозуміти, причини її появи.

Думаю, зараз кожному з нас важливо перемогти в особистій війні всередині. Нас залякує мордор, він хоче придушити нашу волю, бажання бути вільними, і тому сприяти йому, плодити внутрішній жах не варто.

Саме час згадати про смиренність, але не безвольне, рабське схиляння голови на плаху, а про смирення з тим, що наша перемога, це достатній привід для того, щоб не стати зламаною жертвою і боротися за себе зі своїм страхом.

Ми вже втратили багато і багатьох, але не втратили Україну. Саме час навчитися жити не тільки у своєму хочу.

ПСИХОЛОГІЯ ЖИТТЯ у період війни.

ПОШИРИТИ