Образа – це переживання, що складається з двох частин. Перша: мене ця людина злить. Друга: ця людина важлива для мене і лише вона може задовольнити мою потребу. Найчастіше образа – це почуття, притаманне для батьківсько-дитячих стосунків. Ображаючись, людина ніби показує: «Я менша, ти більший, і я злюся на тебе тому, що ти зараз не задовольняєш моє бажання, а тільки ти можеш це зробити».
Нам здається, що задоволення потреб міститься в іншій людині так само, як було в дитинстві. Справді, коли ми народжуємося, ми нездатні самі себе напоїти та нагодувати, ми повністю залежні від інших. Але в дорослому віці ми самі можемо задовольняти всі свої потреби. Розуміючи це, ми стаємо не такими залежними одне від одного.
