Кілька дописів вище я згадувала про українські переклади «В зл | Репортерське пальто

Кілька дописів вище я згадувала про українські переклади «В злиднях Парижа і Лондона» і «Данини Каталонії» Орвелла, припускаючи, що куплю ці книжки, якщо переклади хороші. Сьогодні я вже знаю, що «Каталонію» не стану купувати точно. 

Я не хотіла купувати наосліп, а тому знайшла цей переклад онлайн і прочитала кілька сторінок для тесту. І щось було не те. Куди дівся стрункий і прозорий текст? Чому мені банально не подобалося читати це?

Відкрила ориґінал. І вже на першій сторінці, там, де в ориґіналі he або his, у перекладі маємо — увага— ЧОЛОВ'ЯГА! Перекладачці, певно, здалося, що авторські тавтології треба полікувати і прикрасити.

А потім я зауважила елементарне спотворення змісту. Наприклад, months earlier стало місяці потому, або таке речення:

«I myself never joined the party — for which afterwards, when the P.O.U.M. was suppressed, I was rather sorry» проти «Сам я так ніколи в партію і не вступив, хоча мене радше засмутило, коли заборонили РПМЄ». 

Або таке: «З певністю можу назвати той період найнестерпнішим за все моє життя», ориґінал «It was one of the most unbearable periods of my whole life». Я то ніц не розуміюся на перекладацьких хитрощах, але ж one of the most і най- — ніби різні речі? 

Ще можна припустити, що я читала якесь невиправлене видання, а переклад робили з правильного... Але проблема не в конкретній книжці. А в тому, що ти вже чекаєш якогось підступу від перекладів. Не від усіх видавництв, це правда. Але досить часто, щоб говорити про тенденцію. Недавно читала Памука від Фоліо (ну нашо? ніби я не знала, що там щось буде), то стамбульський район Cihangir передають як Сіхангір, а село Cennetpınar уже як Ценнетпинар, при тому що С у турків — це дж, і то завжди. Ну нехай, Фоліо — взагалі окремий феномен, просто мені той Сіхангір досі сидить скалкою під шкірою, не відпускає.  

Коротше, Homage to Catalonia мені подобається, дочитую вже.