“Листає протяг потемнілі книги” – на такий рядок натрапляємо у вірші сучасного поета.
Однак давно відомо, що сторінки видань не листають, а
гортають,
перегортають,
перегортують.
“Марта вдавала, що спить, а він гортав книжку, хоч видно було, що не читає” (Михайло Коцюбинський).
Як зазначав Борис Антоненко-Давидович, “Ніби нове, слово листати аж ніяк не можна вважати за неологізм, бо його скальковано з російського дієслова
листать і свідчить воно не про творчі пошуки автора, а про брак доброго знання української мови, отже, не збагачує її на ще одне слово, а засмічує”.
Запросити друзів Рідна мова
