Реанімаційний Пакет Реформ

2021-12-06 20:44:21 #Топ_новин РПР сьогодні:

Війна за реформи, втрати на окупованих територіях та протидія інформаційним атакам. Експерти громадянського суспільства окреслили головні тези, які Україна має транслювати на Глобальному саміті демократії президента США Джо Байдена.

30 Років ЗСУ. Які реформи необхідні, щоб наша армія стала на крок ближчою до НАТО?

Як круглі столи в різних регіонах України допомогають літнім людям повірити в користь вакцинації - пояснив у своїй колонці Тимофій Бадіков, виконавчий директор ГС "Коаліція за вакцинацію". Відкрити / Коментувати

2021-12-02 15:33:19 У своєму щорічному зверненні Володимир Зеленський запропонував увести в Україні подвійне громадянство.

Наші друзі з Фонду "Демократичні ініціативи" спитали, що про це думають звичайні люди:

48% українців не підтримують запровадження подвійного громадянства

24% згодні з такою ідеєю

11% підтримають подвійне громадянство тільки з країнами-членами ЄС і НАТО

7% підтримають з усіма країнами, крім Росії

А 5% населення хочуть подвійне громадянство лише з країнами колишнього СРСР

Ви б підтримали такий закон? Відкрити / Коментувати

2021-11-30 19:33:42 Як влада намагається позбавити Конституційний Суд самостійності, а головне - навіщо? Слідкуйте за руками:

Минулого року КСУ своїм рішенням заблокувало важливу реформу у сфері запобігання корупції, а саме частину про необхідність електронного декларування.

У березні Президент указом намагається звільнити 2 суддів Конституційного Суду, що протирічить законодавству.

Строк повноважень обох "звільнених" суддів спливає в травні та вересні 2022, але Володимир Зеленський все одно проводить новий конкурс на посади суддів КСУ

Всупереч Конституції, Президент призначає своїм указом на посади двох одіозних суддів, хоча таких вакансій у суді просто немає

Однак сьогодні КСУ відмовився затвердити присяги новообраних суддів всупереч закону

Чим загрожує призначення суддів в такий спосіб?

За квотою Президента призначать 8 суддів на 6 робочих місць, що незаконно

Будь-яке рішення Конституційного Суду на найближчі 9 років можна буде підставити під сумнів

Конституційний Суд перетвориться на маріонетку в руках влади.

Експерти Коаліції РПР пояснюють, що такі зухвалі, незаконні кроки можуть бути потрібні, аби змусити суддів КСУ перенести дати наступних парламентських виборів та допомогти Володимиру Зеленському втримати владу. Відкрити / Коментувати

2021-11-02 14:07:09 Друзі, привіт! Сьогодні ми поговоримо з вами про Суспільне. Бо ви точно десь чули (а може й самі думаєте), що воно начебто «нікому не цікаво», «його ніхто не дивиться» та «тільки впусту гроші з бюджету на нього витрачають». Тому настав час розвінчати ці міфи та розкласти по поличкам головне про Суспільне.

Що ж таке Суспільне взагалі?

Суспільне — це не один телеканал, а велика корпорація: два загальнонаціональні канали («UA: Перший» і «UA: Культура»), три канали «Українського радіо» (УР-1, «Промінь» і «Культура»), 23 регіональні філії в областях і «UA: Крим», а також доволі потужна діджитал-платформа.

Чим Суспільне відрізняється від комерційних і державних мовників?

Суспільне не залежить від олігархів чи політиків, не обслуговує інтереси бізнес-структур і влади. Мета Суспільного — працювати на суспільство, керуючись прозорими правилами редакційної політики, під контролем Наглядової ради, члени якої обираються громадськими організаціями та парламентськими фракціями.

Проте в українському законодавстві не передбачена «суспільна» форма власності. Тому 100 % акцій АТ «НСТУ» належить державі, але вона не керує Суспільним. Керівництво компанії тепер обирає незалежна Наглядова рада раз на 4 роки.

А що з рейтингами Суспільного?

Загальна аудиторія Суспільного налічує 13 млн людей. Ексклюзивна аудиторія телеканалів — 7,7 млн, радіостанцій — 810 тисяч, інтернет-платформ — 300 тисяч.
А «Українське радіо» (це теж частина Суспільного) — найпопулярніше розмовне радіо країни.

Докладніше про Суспільне читайте в матеріалі наших партнерів із «Детектор медіа»

А ви дивитеся/слухаєте/читаєте Суспільне? Відкрити / Коментувати

2021-09-14 11:10:45 Більше половини українців не планують вакцинуватися

Друзі, сьогодні ми поговоримо не про реформи, але про дуже нагальну для нас з вами тему - вакцинацію проти COVID-19. Нещодавно Фонд “Демократичні ініціативи”, який входить до нашої коаліції, з'ясував, що 56 % наших громадян не планують робити щеплення у найближчій перспективі.

Цей показник один з найнижчих у всьому світі! Тут ми “випереджаємо” навіть Росію - там не планують вакцинуватися 53 % населення.

А які ж причини того, що українці так категорично налаштовані проти вакцинації? Ось що говорять наші громадяни:
вакцини від COVID-19 ще недостатньо перевірені;
побоююся наслідків/побічних ефектів вакцини;
непокоїть нав'язування вакцинації державою;

За кількість вакцинованих осіб Україна також пасе задніх - лише 18 % наших громадян вже зробили щеплення. Головними аргументами “за” українці називають:
бажання працювати у період посилення карантину;
ефективність вакцинації для захисту від COVID-19;
безпечність вакцини.

Повну версію соцдослідження читайте тут

А ви вже вакцинувалися? Відкрити / Коментувати

2021-07-15 12:29:30 Друзі, сьогодні розповімо вам про один нудний (як нам зізнаються самі експерти), але дуже важливий законопроєкт — про адміністративну процедуру.

Якщо коротко, то цей проєкт закону встановлює єдиний порядок дій для центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при взаємодії з громадянами, а також захищає людей від свавілля посадовців.

Так, скажете ви, звучить дійсно нудно, а можна якось цікавіше? Зараз спробуємо.

Ось вам такий приклад на основі реальних подій. Уявіть, що якось ваш дідусь приходить у банк отримувати пенсію, а замість 4000 грн йому видають 1000 грн. На його справедливе обурення рекомендують звернутися до Пенсійного фонду. У цій шляхетній установі вашему дідусеві кажуть, що під час їхньої перевірки виявили помилку в нарахуванні пенсії.

Це повне свавілля, скажете ви, і ми з вами погодимося! Адже державна установа тишком-нишком ухвалила рішення, не поінформувавши про це людину, не обгрунтуавши це рішення та ненадавши змогу людині оскаржити його. Стандарти Ради Європи? Нє, не чули.

Ось вам інший приклад. Приходите ви до держустанови отримувати якійсь дозвіл чи будь-який інший документ. А тьотя у віконці каже вам, що у вас не вистачає якогось папірця, тому вам відмовлено.

Натомість законопроєкт про адмінпроцедуру говорить, що в цьому випадку інформацію має отримати сам чиновник (з реєстрів, через запити тощо) або надати можливість вам додати її потім. Тобто логіка полягає в орієнтуванні на ухвалення позитивного для вас рішення, а не як зараз: відмовити, якщо є бодай одно причина для цього.

І наостанок — скандальні забудови, якими щедро присмачений Київ, як паска родзинками. У забудовника можуть бути всі необхідні документи, але кому подобається, коли будівництво відбувається в парках або скверах?

Так ось законопроєкт про адмінпроцедуру передбачає, що перед відведенням земельної ділянки під будівництво необхідно запитати думку тих людей, які мешкають безпосередньо поблизу запланованого будівництва. Тобто жодного ухвалення рішень без участі громадян, інтереси яких це зачіпає.

Трохи довідкової інформації: работа над закнопроєктом про адмінпроцедуру триває понад 25 років. Його шість разів вносили на розгляд Верховної Ради, але ухвалили в першому читанні лише у вересні 2020 року. Україна — єдина країна пострадянського простору, крім Росії, яка досі не має законодавства про адміністративну процедуру.

Чи підтримуєте ви якнайшвидше ухвалення законопроєкту про адмінпроцедуру в другому читанні? Відкрити / Коментувати

2021-05-21 11:46:07 Нещодавно наші друзі з «Детектор медіа» провели крутецьке дослідження щодо дезінформації в українському інформаційному просторі у 2020 році. Якщо вам ліньки читати його цілком, то ми підготували для вас резюме одного з найбільш цікавих розділів — «Проросійські дезінформаційні наративи».

Так які ж наративи найчастіше використовує РФ у нашому медіапросторі?

«Україна — недодержава» — найпоширеніший наратив (про)російських пропагандистів, навколо якого формуються інші наративи. На національному рівні цей наратив переважає на каналах «групи Медведчука» (які нарешті вже закрили). У регіонах його поширювали через представників ОПЗЖ, деякі місцеві медіа та соцмережі, які близькі до місцевих політиків.

Цей наратив має великий піднаратив під назвою «Україна не має власної історії». Лише за травень 2020 року у фейсбук-спільнотах південних і східних областей понад 470 разів поширювали повідомлення зі змістом «Україна перекручує історію». Сплеск маніпуляцій на історичну тему відбувся 9 травня, коли (про)російські сили поширювали меседжі про «можем повторить» чи «на Берлин». А в привітаннях місцевих осередків ОПЗЖ із 9 травня лунали тези про нібито заборону святкування Дня перемоги.

Наратив «Україна — нацистська держава» хоча й серйозно не сприймається та висміюється в проукраїнському середовищі, (про)російські пропагандисти вишукують усі можливі інфоприводи. Приміром, «протистояння» українських силовиків і хасидів, які намагалися через кордон із Білоруссю потрапити в Україну, ЗМІ Медведчука використали для чергового звинувачення українців в антисемітизмі.

Пропагандисти не припиняють експлуатувати заїзджений наратив «громадянської війни»: нібито в збройному конфлікті на Донбасі агресором є не Росія, а Україна, яка «вбиває своїх». Зокрема цю маячню ретранслюють «Вести», Mignews і ZIK. Проте медіа, які намагаються працювати в правовому полі, уникають прямих тверджень про «громадянську війну», побоюючись спецслужб та регуляторних органів. Пропагандисти поширюють цей меседж через соцмережі та сайти-сміттярки, а також у коментарях ботів і тролів.

Ще один наскрізний наратив: «Майдан — це помилка». Пропагандисти стверджують, що Революція Гідності насправді була збройним державним переворотом, до Майдану всім в Україні жилося краще, а через «переворот» Україна втратила Крим і почала «громадянську війну». Цей наратив часто трапляється в локальних медіа та ретранслюється в соціальних мережах. Найвищий рівень агресії проти Майдану — у медіа та соцмережах Одеської області. Тут у цьому контексті згадують трагедію в Будинку профспілок 2 травня 2014 року. У 2020 році про цю подію згадували понад 70 тисяч разів.

Близьким до антимайданівського є наратив «зовнішнє управління». Нібито «МВФ керує Україною», «громадські організації (у тому числі й наша) — агентурна мережа США», а також постійно згадуються «соросята» — люди, які мають або мали зв’язок із міжнародними інституціями чи отримують гранти. Цей майже не вживали до осені 2019 року, коли його почали застосовувати щодо команди Олексія Гончарука. Головним джерелом повідомлень про «соросят» і «зовнішнє управління» є анонімні телеграм-канали. У 2020 році на цю тему зафіксували близько 400 000 дезінформаційних дописів .

Читати дослідження повністю Відкрити / Коментувати

2021-05-07 10:44:53 Як українці ставляться до Дня перемоги над нацизмом та який сенс вони вкладають у цю дату? Про це запитав наших громадян Фонд «Демократичні ініціативи» . Ось головні висновки соціології.

41% українців вважають, що Україна має відзначати обидві дати: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом 9 травня.

48% громадян погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера та Сталіна про поділ сфер впливу у Європі та укладення пакту «Молотова-Ріббентропа». Не погоджуються з цим 29%.

46% респондентів погоджуються, що СРСР не зміг би здобути перемогу у війні проти нацистської Німеччини без допомоги західних союзників. Не погоджуються з цим 35%.

25% українців вважають, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. А 37% називають цей день відзначенням перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 25% не поділяють жодне з наведених формулювань.

46% громадян позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів УПА борцями за незалежність України. Проти цього – 29%.

43% респондентів підтримують рішення про заборону публічного використання георгіївської стрічки, проти цього – 29% громадян.

62% українців вважають діяльність Йосипа Сталіна як історичного діяча негативною для України.

Діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають 32% громадян, стільки ж вважають його діяльність негативною. Ще 21% – наскільки позитивною, настільки й негативною.

40% українців не чули про акцію «Безсмертний полк». Чули про неї та позитивно ставляться 27% громадян, обізнані та негативно ставляться – 11%. Відкрити / Коментувати

2021-03-22 11:04:40 Уже четвертий рік в Україні призначають головних лікарів лише за результатами відкритих конкурсів. До конкурсної комісії, яка розглядає претендентів і ухвалює рішення, входять представники колективу лікарні, органів місцевого самоврядування та громадськості. Це важливо, адже від професіоналізму та ефективної роботи головного лікаря значною мірою залежить якість медичних послуг, які люди отримають у лікарні.

«Зазвичай люди знають прізвище міністра охорони здоров’я, але не головного лікаря своєї районної лікарні. Наше завдання — привернути увагу громадськості до конкурсів, на яких визначають, хто керуватиме лікарнею», — каже співзасновник Харківської експертної групи підтримки медичної реформи Михайло Довгопол.

В інтерв'ю він розповів, як забезпечується чесність і прозорість конкурсів, чому вони важливі для подальшого втілення медичної реформи і як громадськість контролює цей процес.

А ви знаєте прізвище головного лікаря своєї поліклініки? Відкрити / Коментувати

2021-02-26 15:50:43 Зараз наразі на розгляді профільного комітету з питань правової політики Верховної Ради знаходяться аж чотири законопроєкти щодо врегулювання лобістської діяльності: №№ 3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3.

Але всі ці проєкти законів передбачають обмеження для діяльності громадських організацій: адвокаційна діяльність ГО розглядається як лобізм і підпадає під регулювання.

Ось найбільш суперечливі положення законопроектів про лобізм.

Відсутність розмежуванння між лобістською діяльністю та участю громадян у формуванні державної політики. Законопроєкти №№ 3059, 3059-1, 3059-3 не розмежовують лобістську діяльність та діяльність громадян і організацій громадянського суспільства, спрямовану на реалізацію своїх прав та інтересів через участь у формуванні публічної політики. Це створює підставу поширення на них вимог як до лобістів у частині реєстрації, звітності, оплати за реєстрацію лобістом та накладення значних штрафних санкцій у разі не реєстрації, які додатково запроваджуються законопроектами.

Запровадження додаткової звітності для ГО. Відповідно до норм законопроєктів № 3059 та № 3059-1, громадські об’єднання, які здійснюють свою діяльність відповідно до ЗУ «Про громадські об’єднання» та будуть визнані контролюючим органом лобістами, мають надати додатковий розгорнутий перелік інформації щодо власної діяльності.

Необґрунтовані обмеження на зайняття лобістською діяльністю. Законопроєкт № 3059-1, поширюючи визначення лобізму на діяльність організацій громадянського суспільства у сфері взаємодії з суб’єктами владних повноважень (гарантована Законом України «Про громадські об’єднання»), фактично забороняє займатися лобістською діяльністю неприбутковим організаціям, засновникам або членам (учасникам) такої неприбуткової організації (п. 8 ч.2 ст. 6).

Некоректна класифікація видів громадського залучення. Законопроєкт № 3059-2 хоч і розрізняє лобістську та адвокаційну діяльності, але відносить до лобізму види діяльності, які іншими законами гарантуються для громадян і організацій громадянського суспільства, наприклад: участь у розробці проєктів нормативно-правових актів; підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень; участь, за попереднім повідомленням, у засіданнях виборних органів чи їх комітетів (ст.6). Отже, більшість адвокаційних кампаній, які реалізуються ГО, можуть бути кваліфіковані як лобістська діяльність.

Запровадження штрафних санкцій та можливість накладання штрафних санкцій на ГО за рішенням регулятора. Усі законопроєкти встановлюють високі штрафні санкції за невиконання норм кожного із зареєстрованих проєктів закону, якщо уповноважений орган вирішить, що організація громадянського суспільства підпадає під дію закону, але не виконує його норми. Це може використовуватися для тиску на громадянське суспільство.

Вже більше 20 громадських організацій закликали народних депутатів відхилити законопроєкти про лобізм Відкрити / Коментувати