​​Піднебесні пісні Видавництво Сафран Автор відгуку: Сашко Гар | Safran Book

​​Піднебесні пісні
Видавництво Сафран
Автор відгуку: Сашко Гарматний

Пишу відгук на книгу, яка давно й безумовно на це заслуговує — “Піднебесні пісні” видавництва Сафран. Так, навряд чи вона набуде масової популярності у широкої публіки — бо класична китайська поезія не є предметом загальної цікавості. Але студентам східнознавчих факультетів та любителям далекого Сходу вона, безумовно, буде цікава.

Ця книга є збіркою китайських поезій у перекладі Ярослави Шекери. Вони охоплюють величезний проміжок часу — починаючи від гімнів та обрядових пісень доби Чжоу (даруйте, я не можу призвичаїтися до нової транскрипції) 9 століття до н. е. до поезій початку ХХ століття. Тобто, майже три тисячі років китайської класичної поезії охоплені цією збіркою.

Щоправда, треба зауважити, що збірка поезій геть не торкається доби Мін та доби Цін. На жаль, до нас не заговорять українською Ґао Ці, брати Юань, поетки Ван Феньсянь та Лю Жуші, Ван Шичжень чи “Восьмеро диваків з Янчжоу”. Можливо, це тому, що Ярослави Шекери більше немає з нами, і вона не встигла дійти до 17-19 століття у своїй праці. А праця, треба визнати, велетенська.

Звичайно ж, найбільший обсяг у книзі займають поезії доби Тан, яка слушно вважається “Золотою добою” китайської поезії. Це часи, коли захоплення класичними прийомами поєднувалося з оспівуванням повсякденності, а духовні пошуки — з глибоким психологізмом. Звичайно, величезна увага приділена доробку найбільших титанів цього часу - Лі Бая та Ду Фу. Проте й інші, як то кажуть, не пішли ображені. Приємно побачити в збірці потужних поетів з родини Цао (доба Вей), Су Дунпо (доба Сун), Жуань Цзі (епоха Вей), Тао Юаньміна (Цзінь).

Китайська поезія хоч і не така складна до сприйняття, як японська, але й не така вже проста. Описання природи можуть показатися одноманітними та трафаретними, багато віршів написані на одну тематику, а образи можуть використовуватися різними поетами, кочуючи з доби в добу. Розрізнення нюансів вимагає певної інкультурованості — і тут на допомогу приходять численні примітки, які майстерно заверстані, не відволікають увагу від поетичного тексту, і водночас їх не треба шукати по всій книзі.

Одним з недоліків книги, на жаль, є відсутність докладного змісту, що сильно ускладнює пошук по авторах та окремих віршах. Також мене трохи потіпує від нової транскрипції. Ні, я не розумію, чому раптом “Сіджов” та “Яндзи” вважаються “пристосованішими до української вимови”, ніж “Січжоу” та “Янцзи” і чому Шунь перетворився на Швеня. Але хвей з ним, збірка настільки об’ємна, а переклади настільки милозвучні, що я усім її рекомендую.