– Що там?
– Спіткнувсь чоловік… –
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
– Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять… –
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Надхненно творив ходу!
Василь Симоненко так влучно про шлях ставновлення кожної особистості.
