До речі про 'платять' - чомусь дуже люблю ходити на співбесіди | Савченко пише
До речі про "платять" - чомусь дуже люблю ходити на співбесіди.
Настільки, що іноді підозрюю, що це стає надто вагомою причиною, чому я доволі часто змінюю роботу. Рекорд поки що - це рік роботи у теперішній школі, але я не дуже хочу залишатися. Але про це потім.
Не був на таких співбесідах, де запитували, де я бачу себе через 5 років. Частіше запитують просто про якесь "інтро", тобто просто розповісти про себе. Це доволі невигадливо, але насправді, думаю, ефективно. Бо людина, яка може коротко презентувати себе - це людина як мінімум вже не пропаща. Тож я всім розповідаю таку коротку, логічну і послідовну і чесну історію:
"Вступив на політологію, тому що це було цікаво. На другому курсі зрозумів, що недостатньо тільки навчатися. Тому почав волонтерити на "Гогольфесті" і у ГП "Нова Країна", потім займався студентським рухом в університеті, вів його сторінку в ВК, потім канал у Телеграмі. Зрештою зрозумів, що політика - це не та сфера, де можна займатися чимось добрим і вічним, тому вирішив на магістратуру піти на соціологію. Бо нам потрібні скоріше соціальні інновації, без них в політиці так і буде все погано. Як основну сферу для цих інновацій обрав для себе освіту (бо знаєте, і університет педагогічний, і студентський рух був про те ж саме, і зв'язки вже якісь трохи з'явились), тому пішов вчителювати у школу, щоб здобути там досвід."
Тобто тут і про цінності - "займатися добрим і вічним", і про еволюцію ідей, і взагалі багато чого одразу стає зрозуміло. І я просто розумію, що мені і самому було б цікаво чути такі історії. Бо кожне життя цінне і прекрасне, особливо якщо вміти про нього розповісти. Можна навіть скласти таку історію, і походити на співбесіди тупо щоб її обкатати: побачити реакцію, вносити зміни, і врешті довести до нормальної форми. Я певною мірою так і робив)
Іще завжди кажу, нащо прийшов саме сюди. Тут теж, думаю, варто бути чесним - якщо заробляти гроші, то хай так і буде. Якщо за досвідом - то теж ок. Були такі, що як почули, що прийшов за досвідом, то сказали, що не зацікавлені у тому, щоб будувати тут для мене трамплін, а їм треба працівник надовго. Випросив випробувальний термін на місяць, і після нього розпрощалися. А можна було б обійтись і без цього, бо дійсно - а навіщо мені, роллінг стоуну, працювати там, те потрібен постійний працівник? З іншого боку, тоді гроші навіть за цей місяць теж дуже знадобилися.
Наостанок обов'язково знаходжу привід згадати, що 17 років жив у Севастополі, і за це отримую компліменти моїй українській мові. Це скоріше просто приємно, але у когось і повагу викликає.
