Коротше, після завершення історії Студради у мене не залишилос | Савченко пише

Коротше, після завершення історії Студради у мене не залишилося виправдань для ведення богемного способу життя. Тим більше, усі друзі, з якими я ділив дешеве житло, роз'їхалися в інші квартири, тож я поселився в гуртожиток НПУ, оскільки залишалося ще пів року магістратури, і пішов шукати роботу.

Вирішив, що це має бути вчителювання, бо усі плани щодо кар'єри пов'язував зі сферою освіти, тож почав шукати школу, де можна працювати без педагогічної освіти. Знайшов мережу шкіл ThinkGlobal. Їхня концепція передбачає, що уроки вести мають не обов'язково вчителі за фахом, а люди з цікавим досвідом у сфері, пов'язаній з предметом. Тож там познайомився, наприклад, з жінкою з двома дітьми, яка була диспетчером в аеропорті, але почала вести математику.

Я же, як політолог і соціолог, узявся за предмети Social studies. Там до 5 класу це один предмет по 1-2 години на тиждень, а починаючи з 6 класу - 2 години історії (без поділу на українську і всесвітню) і по годині Global issues (Глобальні проблеми) i Social science (Суспільні науки). Частину уроків іще треба було вести англійською, а це я теж можу, завдяки гарній підготовці у школі з поглибленим вивченням цієї мови.

Весь серпень проходив навчання викладачів, яке організовувала ця мережа. Одразу захопився їхнім підходом до розробки уроків, коли після 5 років, проведених в НПУ, я вперше почув про результато-орієнтоване навчання і таксономію Блума. Це по суті основи сучасної шкільної педагогіки. Я навіть запитував у інших драгоманівців з більш педагогічних спеціальностей, чи було у них щось про це. Було тільки на філософському факультеті, бо там одна викладачка займається інноваціною освітою.

Що іще цікаво - розробкою уроків там мав не кожен сам займатися, а на кожен предмет була кафедра, завідувач якої мав би організувати розробку цих уроків, долучивши до цього викладачів. Не безкоштовно, звісно. Там іще уроки треба було розробляти не просто так, а згідно з курікулумом - програмним документом, у якому мали бути прописані основні результати навчання, теми, модулі і таке інше. Коротше, мене взагалі там вражало майже все, і я був весь у передчутті прекрасного року, відкриття крутих можливостей і всього такого.

Але вийшло трохи не так. Рік почався за таких умов, що у мого предмету до 5 класу уроки іще якось були розроблені, а от у 6 і 7 класів, які я на себе узяв - голяк, навіть курікулум не зробили. Просто у всій мережі з 23 шкіл було всього десь 4-5 шостих, і лише 1-2 сьомих класи, тож ними займалися у останню чергу. Тому перший місяць я, можна сказати, світу білого не бачив, бо сам для себе готував уроки, не маючи у цьому жодного досвіду, або хоча б чогось, на що можна було б орієнтуватися.

Виходило загалом непогано, але на цьому я зараз маю зупинитися. Далі всю цю історію краще буде розповідати не стільки послідовно, скільки у якихось темах. Тож до наступного посту.