Я вірю! Мені важливі слова і думки. Саме тому, в контексті м | Щебетюк
Я вірю! Мені важливі слова і думки.
Саме тому, в контексті мого способу пересування:
- я НЕ ПРОШУ про допомогу, я ЗВЕРТАЮСЬ по допомогу.
(інший енергетичний посил)
- я НЕ ВИБАЧАЮСЬ, коли звертаюсь по допомогу, я ПЕРЕПРОШУЮ.
(Я ніколи не звинувачував себе чи інших у травмі, то чому я маю вибачатися за свій спосіб пересування)
- я НЕ ДИВУЮСЬ водіям, які сигналять і кричать з авто "А переходи для кого?", коли я перебігаю дорогу в неналежному місці. Не звертаю уваги, бо в тих місцях переходи точно не для таких як я.
- я не запитую ЧИ МОЖУ скористатись послугами, я кажу Я МАЮ скористатись послугами.
(Коли таксист розводить руками і каже, що коляска не вміститься, коли абонемент в тренажерку не продають, коли водій маршрутки каже, що вона не пристосована і не візьме)
- у відповідь "це НЕМОЖЛИВО", я не кажу "ви повинні", я кажу "Зараз я поясню і покажу як це ЗРОБИТИ"
- я не шукаю чи думаю про перешкоди, я їх долаю.
- я не людина з інвалідністю, і, тим паче, не інвалід. Я - Дмитро. Ну, ще мені приємно чути "(дядя/мужчина/чувак/хлопець/парєнь і т.п.) на колясці"
- я не ВСЕЗНАЮЧИЙ, але мені прикро бачити як люди розповсюджують #зрада чи #перемога, не розібравшись в ситуації.
- я не ВСЕСИЛЬНИЙ. Але отримуючи паспорт іншої держави чи покидаючи Україну, я НЕ НИЮ на весь фейсбук (вдаючи з себе сильного) яка ця земля, де я виріс, держава, де сформувалась моя свідомість, погана і тут немає можливостей росту.
Так, роботи в державі ще непочатий край.
Я ще не зробив для своєї неньки-України нічого по праву достойного, але я прагну цього і також вірю, що все буде добре.
- я не СЛІПИЙ, але НЕ КРИЧУ, коли не розумію як я можу покращити ситуацію.
- я БОЮСЬ, але я не сцикло.
- мені ніхто нічого не ПОВИНЕН. Я такий самий як усі люди на планеті Земля.
(І маю однакові можливості, незалежно від конституцій, конвенцій і законів)
- все, що зі мною відбувається - це результат мого вибору. І трошки випадковостей.
- я ОБИРАЮ сидіти вдома і думати "як все погано, яке важке життя"... чи ЖИТИ!
