01.08.2022 Безмовність одиноких днів І кожна пісня наче крик, | Північний вітер

01.08.2022
Безмовність одиноких днів
І кожна пісня наче крик,
На серці зграя злих котів
І кожен з них шкребтись там звик.
І кожен кіт неначе сміх,
Неначе сльози під світанок,
Неначе той смертельний гріх
Що мене добив наостанок.

Твоя сама солодка брехня,
Мої теплі до болю руки,
Неначе жар від злого вогню,
Неначе перші дні розлуки,
Неначе чийсь останній крик
Що був чомусь нам всім знайомий,
Тому хто біль терпіти звик
Навряд чи досягнути волі.

Через зламаний світ пройти
До миру в усьому світі
Певно, повинні я і ти,
Щоб знов як раніше жити.