Танцюй так аби під тобою Весь час знов і знов ламався паркет, | Північний вітер

Танцюй так аби під тобою
Весь час знов і знов ламався паркет,
Не здавайся перед журбою,
Не ховай у шафі свій екзоскелет.
Твої очі найпрекрасніший скарб у світі,
Твої руки для когось мов цілий всесвіт,
Треба попри все продовжувати жити,
Навіть коли затягнуло у безвість.
Ми варене м'ясо нового дня,
Заколисаний гнів змушує терпіти,
В головах людей нескінченна зима,
А в деяких волосся неначе квіти.
Я зранку прокинусь з мрією
Щоб мене знову любили,
З незабутою дурною надією
Знов у моря побачити хвилі.
P.S.
Дуже хотів би разом з тобою, але для тебе це нічого не значить. Вибач мені за все, якщо можеш звісно. Ти заслуговуєш більше ніж я можу тобі дати.