#SixArticles

2024-03-04 15:48:55 Добрий день!

З вами Оксана Соколова, засновник Health is Wealth, дієтолог, марафонець. Для мене важливо, щоб люди розуміли, як у сучасному світі залишатися здоровими та щасливими. І що є найважливішим у харчуванні та фізичній активності.

У сьогоднішній добірці.

1. Чудо-сік: чим корисний сік селери
https://hiw.tips/blog/chudo-sik-chym-korysnyj-sik-selery/

В останні роки все частіше можна чути про те, що сік селери лікує та запобігає різноманітним захворюванням. І вже є докази цінності соку як здорового напою. 450 мл соку овочу натщесерце за півгодини до сніданку – саме те, що потрібно сучасній людині з її численними стресами, хронічним недосипом та пристрастю до фастфуду, для нормалізації гормональної системи, очищення печінки та кишківника. Сік селери плавно підводить організм до тотального здоровʼя.

2. Найкращі нутрієнти для здорового волосся
https://hiw.tips/blog/najkrashhi-nutriyenty-dlya-zdorovogo-volossya/

Як і будь-яка інша частина вашого тіла, волосся потребує різноманітних поживних речовин, щоб рости та виглядати найкраще. І хоча такі фактори, як вік, генетика та гормони напряму впливають на ріст волосся, ключовим моментом є оптимальне споживання поживних речовин. Як гарне здоров’я, так і здорове волосся є результатом добре збалансованого раціону, що включає правильні пропорції жирів, вуглеводів, вітамінів та антиоксидантів, білків, мінералів, води та клітковини.

3. Ozempic бере Китай штурмом. Виробники ліків збільшують поставки
https://edition.cnn.com/2023/06/06/business/china-ozempic-drug-shortage-intl-hnk/index.html

Ozempic, препарат для лікування діабету, користується великим попитом у всьому світі, а знаменитості та блогери рекламують його як чудодійний препарат для схуднення, незважаючи на занепокоєння експертів. Зараз божевілля охопило Китай, де худорлявість є стандартом краси. Вже багато хто розповів про те, як можна нашкодити своєму організму. Зі свого боку дуже прошу не звертатись до такої допомоги.

4. Шість жінок повернули назад свій вік на 11 років, дотримуючись 8-тижневої дієти, розробленої вченими
https://www.dailymail.co.uk/health/article-12085363/Six-women-reverse-aged-11-years-following-8-week-diet.html

Прості зміни харчування, фізичної активності і якості сну можуть повернути назад біологічний вік людини всього за вісім тижнів. Дослідники з Університету Вірджинії доручили шістьом здоровим жінкам у віці близько 58 років протягом двох місяців дотримуватися особливої дієти. В результаті біологічний вік жінок знизився в середньому майже на 5 років — з 56 до 51 року, а однієї з них – на цілих 11 років, з 57 до 46 років.

5. Оздоровлення та відновлення: куди поїхати
https://hiw.tips/blog/ozdorovlennya-ta-vidnovlennya-kudy-poyihaty-tsym-litom/

Санаторій – місце, де вам допоможуть запобігти розвитку хвороб на тому етапі, коли вони ще не завдають відчутної шкоди. Тут можна пройти діагностику та лікування у спокійному режимі, а також відпочити та відновитися перед черговим робочим етапом. Деякі з моїх клієнтів звернулися з проханням порекомендувати санаторії в Європі, де можна полікуватись мінеральною водою, оновитись та очистити організм. Тут 6 найкращих – і половина з них в Україні.

6. Хліб: їсти чи не їсти
https://hiw.tips/blog/hlib-yisty-chy-ne-yisty/

У хліба погана репутація - і не дивно. Хліб – це вуглевод, до того ж перероблений вуглевод. Він швидко і легко засвоюється, але має малу харчову цінність. Така їжа викликає різкий стрибок цукру в крові. А часті стрибки цукру з часом сприють розвитку діабету 2 типу. Перероблені вуглеводи також не містять клітковини, через що ви не будете відчувати ситість після їх вживання. Незабаром ви знову хочете їсти, особливо, коли рівень цукру в крові падає.

Більше завжди в моєму блозі, в соцмережах і, звісно, в книжці: https://hiw.tips/
Health is Wealth Відкрити / Коментувати

2024-03-03 21:48:03 Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за лютий.

У лютому вийшов наш традиційний огляд реформ за 4 квартал 2023 року. “Під ялинку” уряд ухвалив чимало реформ, у тому числі необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС. Серед них підвищення інституційної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та зміни до законодавства про нацменшини (розширення прав на освіту мовами ЄС)

Ще одна регуляція, яка має наблизити Україну до ЄС та підвищити захист персональних даних, наразі знаходиться на стадії законопроєкту. Законопроєкт написаний у “європейській” традиції, тобто дозволяє значну дискрецію виконавців. Тому якщо його ухвалять, буде цікаво спостерігати за втіленням.

На початку поточного року виникла заборгованість уряду перед банками в частині виплати субсидій за програмою 5-7-9%. З початку повномасштабного вторгнення близько 90% нових кредитів були видані в рамках програми - і зрозуміло, що вона втратила первісну мету з підтримки інвестиційних проєктів малого бізнесу. Не дивно, що пункт про зміну стратегії 5-7-9% з'явився у програмі України з МВФ. Як змінювалася програма з моменту запуску та які зміни до неї потрібні - у дослідженні Анни та Романа Корнилюків

Нові геополітичні та економічні реалії створюють нові виклики не лише для політичних лідерів, але й для центробанків. Якщо ще кілька років тому центробанки почувалися “у пастці” низьких ставок, тепер ситуація зовсім інша. Імовірно, ми входимо до тривалого періоду “дорогих грошей” та значної невизначеності. Що робити в такій ситуації, розмірковує Віктор Козюк.

Чи є щось хороше в окупації та територіальній фрагментації? Лариса Таміліна показує, що ці історичні обставини значною мірою сформували такі риси українців як прагнення незалежності, здатність чинити опір і толерантність. Дослідження спирається на психологічні теорії.

На жаль, дуже часто знання іноземців про Україну сформовані не українськими або незалежними дослідниками, а тими представниками наукових чи журналістських кіл, які входять до мереж російської пропаганди. Одну з таких мереж, до яких входять такі “важковаговики” як Такер Карлсон та Джефрі Сакс, дослідили й намалювали аналітики проєкту VoxCheck

Дякую за увагу. Не забувайте підтримувати наше військо. До зустрічі у квітні! Відкрити / Коментувати

2024-02-22 15:33:08 Доєднуйтесь до мережі моїх контактів у linkedin https://www.linkedin.com/in/takzey/ Відкрити / Коментувати

2024-02-22 15:32:09 Автор критикує триваючі дебати щодо актуальності ролі Директорів з маркетингу (CMO), стверджуючи, що відмова від позиції CMO або реструктуризація функції маркетингу не означає закінчення маркетингу чи зниження його значення для бізнесу. Він наголошує на циклічній природі бізнес-стратегій та організаційних структур, підкреслюючи те, що зміни в посадах CMO більше відображають індивідуальну продуктивність або потреби організації, а не зниження цінності маркетингу як бізнес функції. Рітсон пропонує, щоб замість того, щоб ставити під сумнів існування CMO, слід зосередитися на вдосконаленні маркетингових практик та лідерства керманичів маркетингових департаментів. Його коментар підкреслює важливість компетентності та здатності до адаптації в маркетинговому лідерстві над титулами чи тривалістю перебування, забезпечуючи прагматичний погляд на необхідність гнучкості та відкритості до змін у мінливому ландшафті корпоративного маркетингу. https://bit.ly/42QrxZL Відкрити / Коментувати

2023-06-29 20:56:46 Добрий день, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та підбірка публікацій Вокса за червень.

Через російське вторгнення як виробництво, так і експорт металу Україною скоротилися. Тим не менш, українські металурги у 2022 році продовжили постачання до десятків країн світу. Як змінювалася ситуація та яка вона зараз - в огляді Вікторії Агапової https://cutt.ly/RwyBP7xp

Платники податків можуть підтримати підприємства, які потрапили у скрутне становище або які є дуже перспективними, за допомогою такого інструменту як державна допомога. Щоправда, з реєстру цієї доволі складно зрозуміти, за якими критеріями та кому надається ця допомога. Народні депутати пропонують кардинально “вирішити” проблему - скасувати будь-який контроль за держдопомогою на час воєнного стану та 5 років потому. Чому такий підхід хибний - у статті Олега Іванова. https://cutt.ly/MwyBAzT9

Іноземну допомогу Україні відстежує Інститут світової економіки у м.Кіль. На основі цих даних Кристоф Требеш порівняв допомогу, яку отримала Україна, із допомогою, яку отримували інші країни під час війн. Наразі порівняння не на нашу користь.

Одна з можливих причин повільного надання допомоги України - сприйняття Росії як “наддержави”, яка зможе “взяти Київ за три дні”. Таке сприйняття поширюють зокрема й університетські програми, де дуже часто “слов’янські” студії насправді є російськими. Дослідження 13 провідних університетів США у статті.

Інша можлива причина - високий рівень корупції в Україні та ще вищий рівень її сприйняття. Як українські діти іще у школі знайомляться з недоброчесними практиками й, можливо, починають сприймати їх як належне - у статті за результатами опитування

Нарешті, надихаючий виступ експрезидентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович на конференції “Вокс Україна” про те, як її країні вдалося доволі швидко не лише відновитися після війни, а й вступити до ЄС

Підписуйтеся на YouTube-канал “Вокс Україна”, там багато цікавих подкастів та відео.

Вітаю з Днем Конституції України та до зустрічі у серпні. Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2023-06-23 19:19:16 Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Нещодавно ми провели дослідження серед представників малого, середнього та великого бізнесу в Україні, аби дізнатись, як себе почувають компанії, яким чином виживають в умовах війни, що триває вже 16-й місяць, що планують та які прогнози щодо тривалості активних бойових дій вони дають. Сьогодні хочу поділитися з вами шістьма інсайтами про настрої української бізнес-спільноти зараз:

Бізнес активно адаптується до існування в новій реальності. Половина (50%) опитаних компаній працює у довоєнному режимі. Ще більше третини (38%) — працюють частково. 4% респондентів навіть створили новий бізнес після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Бізнес масово трансформується, щоб відповідати вимогам нової реальності. Половина (50%) опитаних компаній вказують на факт, що їх діяльність повністю або частково зазнала трансформації чи перебуває в процесі перетворень. Ще 16% респондентів відзначають необхідність проведення галузевої трансформації, хоча сам процес ще не відбувся.

Бізнес залишається в Україні. 70% опитаних, які розглядали або вже провели релокацію свого бізнесу, перемістили його в межах країни. Додатково 13% респондентів зазначають, що їх бізнес також залишився в Україні, але його географія розширилась і на зовнішні ринки.

Компанії залишаються на своїх місцях. Якщо в липні 2022 року 50% опитаних компаній здійснювали чи планували релокацію бізнесу, то наразі спостерігаємо протилежний тренд — 62% респондентів кажуть про те, що бізнесу не потрібно переїжджати.

Підприємці не очікують швидкого закінчення війни. Попри те, що переважна більшість українських підприємців бачить майбутнє своїх компаній в Україні, вони не мають ілюзій щодо швидкого закінчення війни і усвідомлюють, що це гра в довгу. Якщо минулого літа найбільша частка респондентів (34%) вважала, що активні бойові дії в Україні триватимуть до зими 2022, то наразі 27% прогнозують завершення війни до кінця наступного року, а ще 29% кажуть, що війна триватиме довше.

Задоволеність поточним місце роботи декларують 69% опитаних представників бізнес-спільноти. Такими є результати нашого спільного дослідження в Європейською Бізнес Асоціацією. Звіт ви можете завантажити за посиланням.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch Відкрити / Коментувати

2023-06-02 18:19:31 Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті Вокса за травень.

Протягом травня-червня ми публікуємо вибрані есе зі збірки CEPR про те, чому потрібно допомагати Україні. Есе Юрія Городніченка про те, що перемога України дозволить уникнути гонки озброєнь та відновити “мирний дивіденд”, тобто вкладати гроші у поліпшення життя людей, а не в засоби їхнього знищення. Тому сьогодні це найбільш вигідна інвестиція на планеті https://tinyurl.com/yckz7v46

Які успіхи й помилки були в монетарній політиці НБУ протягом 2022 року - в огляді Віктора Козюка https://tinyurl.com/377mzrhz

Україна продовжує впроваджувати європейське законодавство в галузі безпеки продукції. Зокрема, новий законопроект пропонує поширити ринковий нагляд на інтернет-торгівлю. Подробиці у статті Олега Іванова https://tinyurl.com/3ndmrkcr

Існує поширена, але хибна думка, що війна може стимулювати економіку. Як показує дослідження David Audretch et al, з 2014 року війна негативно вплинула на підприємництво як в Україні, так і в росії. Але до 2019 року підприємництво в Україні відновилося практично до довоєнного рівня, а в росії - ні. https://tinyurl.com/4x9ab77j

Відновлення освіти стане фундаментом повоєнної відбудови України. Що потрібно зробити для підвищення якості освіти - розмірковують Мартін Каганец, Сніжана Леу-Севериненко, Єгор Стадний та Анна Новосад https://tinyurl.com/5h7zf6uf

19 травня “Вокс Україна” провів велику конференцію про відбудову України. На нашому сайті можна знайти колонки з ключовими тезами спікерів. Зокрема, Масі Найєм говорив про соціальну політику для ветеранів (спойлер: на жаль, поки що вона непомітна). https://tinyurl.com/264ky38h

Тримаймося й до зустрічі у липні. Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2023-05-29 15:59:09 Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами за останні кілька тижнів.

Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.

https://bit.ly/3qaNuDD

Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.

https://bit.ly/3IOToRh

Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.

https://bit.ly/3qdKKFJ

Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».

https://bit.ly/3qhDzfB

Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.

https://bit.ly/3MCfl7b

І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
https://bit.ly/3CjdS17

Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme Відкрити / Коментувати

2023-05-18 17:47:45 Друзі, вітаю з днем вишиванки і маю багато новин моєї сфери - сфери моди! З Вами Оленка Мартинюк, fashion-журналіст та лектор у London Metropolitan University та Києво-Могилянській Академії. Нагадую, що якщо ви б хотіли отримувати ще більше новин сфери моди, ви можете підписатись на мою розсилку за посиланням: https://bit.ly/3LGjkAu

Отож, в день вишиванки український Vogue зробив цікаву статтю про чоловічі вишиванки у воєнний час. Вони пишуть про святкову вишиванку Залужного, яка повторює ту, яку носив Степан Бандера. Також про модель, котру одягнув наш президент минулого року на церемонію нагародження видатних українців - на ній були вишиті танки. Також у статті розповідають про новий термін - бойові вишиті сорочки, які на сленгу називають “убакси” (Under Body Armour Combat Shirt) - їх носять наші військові.
https://bit.ly/3BBs44T

Нова виставка у Балтиморі досліджує хіп-хоп як культурний феномен і має назву “Культура: хіп-хоп та сучасне мистецтво у 21-му столітті”. Вона співпадає з 50-річчям цього жанру. Радію, коли виставки досіджують актуальні реалії нашого життя. Цікаво дізнатись, що хіп-хоп народиився у звичайні квартирі у Бронксі, де ді-джей Клайв Кемпбел еспериментував з вертушками.
https://bit.ly/45f1kVq

В останній час термін “тиха розкіш” заполонив весь інформаційний простір і став найбільш потужним трендом, який розвинувся за короткий час. BBC написали статтю про явище, зазначаючи бренди, котрі найбільше асоціюються з трендом, також фільми та серіали. Також акцент зроблено на стилі зірок, котрі одягаються у такому стилі - як от Гвінет Пелтроу на судових засіданнях у справі про лижний інцидент.
https://bit.ly/42PbYkd

Нове травнене число британського Vogue стало визначним, адже це перший номер журналу, який був випущений шрифтом Брайля. Тема номеру: інклюзивність. На обкладинці журналу з’явились впливові активісти з інвалідністю. Головний редактор журналу Едвард Енінфул зізнався, що має інвалідність, частково не бачить, а також носить слуховий апарат у свої 51 рік. Читачі можуть отримати аудіо-версію номера, роздрукувати версію шрифтом Брайля або залишити заявку і така версія буде надіслана поштою.
https://bit.ly/41Njqeq

Після того як Меган Маркл, одна з найбільш фотографованих жінок світу, з’явилась на прогулянці у гірському взутті, ця модель була розпродана з сайту бренду за лічені години. Це частина більшого тренду на одяг для довгих прогулянок на природі, який зараз на піку популярності і має назву outdoors chic та був розпочатий у часи карантину.
https://bit.ly/3pHk4g3

Розбір стилю першої леді Великобританії Акшати Мурті, котра в останній час часто з’являлась на публіці, а на зустрічі з Оленою Зеленською навіть одягнула блузу українського бренду Sleeper. На коронацію вона обрала сукню від починаючого британського бренду. Такі стилістичні прийоми мають велике значення для дипломатичних відносин.
https://bit.ly/3WeydNW Відкрити / Коментувати

2023-05-12 15:53:46 Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Сьогодні хочу розповісти вам про шість фактів зі свіжих досліджень Gradus Research, які свідчать про те, що повномасштабна війна стала каталізатором значного зростання української національної свідомості.

“НІ” діяльності московського патріархату. Наразі 70% опитаних підтримують заборону УПЦ МП, цей показник збільшився на 15% з 2021 року. Зсуви відбулися через зміну думки тих, хто раніше був налаштований проти заборони: зараз лише 9% не підтримують ідею заборони, тоді як два роки назад таких було 14%. Детальніше тут

Більшість громадян спілкуються українською в побуті. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігається перехід великої кількості громадян на українську в повсякденному спілкуванні. Якщо до повномасштабної війни українською в побуті користувалися 43% респондентів, то наразі у повсякденному житті спілкується українською більшість — 61%. Найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається у південному регіоні (+23%) та у Києві (+23%), а також у східному (+19%) регіоні України. Більше подробиць за посиланням

Згуртованість та спротив українського суспільства — серед ключових запорук перемоги України. Так вважають 55% респондентів. Громадяни об’єднані та сталі у своїй вірі, що головними запоруками перемоги України у війні є міць Збройних Сил України (70%) та військова допомога країн Заходу (69%). Детальніше тут

Єдині у довірі — 69% громадян найбільше довіряють ЗСУ. Цей показник майже не змінюється впродовж замірів від початку війни. Інші лідери довіри серед державних інституцій — Президент України (49%) та волонтерські організації (27%). Деталі за посиланням

Фундаментальна віра у перемогу та краще майбутнє України. 87% респондентів висловлюються, що Україна зможе відбити наступ рф, при цьому цей показник збільшився на 5 пунктів у порівнянні з липнем 2022 року. А 66% опитаних впевнені, що наша країна стане сильніше після війни, цей показник сталий з липня 2022. Більше подробиць тут

Громадяни регулярніше дивляться українське кіно. Загалом українські фільми (іноді чи регулярно) дивляться 83% респондентів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилися українські фільми 29% опитаних мешканців України, то зараз число зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. Детальніше за посиланням

І хочеться підкреслити, що дані наших останніх досліджень вчергове засвідчують факт антикрихкості українського суспільства, внутрішні зв’язки якого лише міцнішають під тиском жахливої реальності війни.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch Відкрити / Коментувати