#SixArticles

2022-12-21 21:26:36 Всім Доброго Вечора.

Це Владислава Магалецька і дозвольте цей випуск зробити перед святами в форматі : Поради для батьків.

Колись фраза «війна - війною, а все інше за розпорядком» нічого особливого в мені не викликала.

Тепер я категорично з нею не згодна. Кожною клітиною свого Я - НЕ згодна.

Хоча є одне виключення, це діти! Поясню: Прийдешні свята все одно мають бути святами для них. І наша задача як батьків і суспільства в цілому - знайти в себе можливості і сили максимально можливо забезпечити настрій свята в серцях наших дітей.

Тож мої поради і статті з цього приводу:
1. Вважаю, що один з найкращих подарунків дитині то є книга або наочний матеріал. Також, це може допомоги підтримати в важкі часи війни наші друкарні. Окрім найбільш відомих, як Друкарнія Старого Лева чи А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА , я особисто дуже часто замовляю в Тернопільскій друкарні «Мандрівець» і в Харківський «видавництво Ранок» . Мене завжди приємно дивують там ціни і якість, тож раджу! А також для вашої уваги пропоную статтю про користь саме читання для ваших дітей: 10 Reasons Why Reading is Important for Kids | Imagine Forest

https://www.imagineforest.com/blog/10-reasons-reading-important-kids/

2. Нещодавно листаючи інстаграм улюбленої Ніни Радзієвськоі побачила пост про дуже сумний факт: досить юна дівчинка має надмірну вагу при цьому найулюбленіші продукти, які вона їсть: ковбаси та цукерки … я переконана, що основи здорового й правильного харчування треба закладати ще з самого раннього дитинства. Тим більше для підлітків в період становлення особистості - питання зовнішнього виду і сприйняття себе є одним з самих важливіших. Тож пораджу книгу для подарунку підлітку та й для дорослих буде корисно: «Ні на крок від Мрії» «Ни на шаг от мечты!» — друга книга Ніни Радзієвської

https://ninaradzievskaya.com/product/ni-na-shag-ot-mechty

3. Мандруйте з дітьми. Навіть якщо це недалеко від дома, або, якщо ви тимчасово знаходитеся в іншій країні - це можливість передати дітям любов до природи, культури, нових вражень. Не можу не згадати вислів, що «згадуючи своє життя, найбільше ми Будємо жаліти, що мало мандрували і мало любили». Тож подорож разом то і є один з кращих спогадів і дарунків.
Benefits of Travel for Kids and How it Impacts Learning - Minds of Wonder https://mindsofwonder.com/2019/01/24/benefits-of-travel-for-kids


4. Ми живемо в діджитал світі і майбутнє наших дітей я думаю будє нерозривно поєднано с AI: artificial intelligence. Тож подумайте про подарунок і з сенсом та з плеканням майбутніх необхідних навичок: ДОПОМОЖІТЬ СВОЇЙ ДИТИНІ СТАТИ ЛІДЕРОМ- Чим краще ви підготуєте свою дитину до самостійного життя, тим успішнішою вона буде. Рекомендую: Курси програмування для дітей. IT курси для підлітків онлайн, наприклад : GoITeens https://goiteens.com

5. Я багато писала про любов до тварин і необхідність її плекання з пелюшок. В цей складний час війни багато тварин залишилися без господарів та люблячих сердець. Разом з дитиною ви можете «всиновити» їх, відвідавши численні притулки. Це неймовірний досвід, коли разом, Ви рятуєте і робите життя живої істоти краще. Якщо ж немає можливості надати притулок безхатнім тваринам - то домовтеся з дитиною, що частину її подарунку в грошовому виразі ви разом задонатите на порятунок. Турбота то один з самих кращіх і шляхетних дарувань. UAnimals ᐈ Організація захисту і порятунку тварин в Україні https://uanimals.org
6. Якісний час разом. Багато про це пишуть, але батькам інколи легше поїхати в магазин і щось купити, ніж побути з дитиною і щось зробити разом: змайструвати, зклеіти, намалювати. Це важко. Але якщо ввести це правило: хоча б 15-30 хвилин 2 рази на тиждень, і ви помітите наскільки стали краще ваші відносини з дитиною та й в родині взагалі. Розвиток дитячої творчості: 10 правил для батьків.

https://rivne1.tv/news/61981-rozvitok-dityachoi-tvorchosti-10-pravil-dlya-batkiv

Гарних, мирних і затишних всім нам прийдешніх свят! Відкрити / Коментувати

2022-12-16 03:54:02 Доброго дня, шановні друзі. Ділюся з вами підбіркою публікацій проекту Re:silience. Re:covery. Re:construction, який виконують низка громадських організацій України за підтримки ЄС

Інститут аналітики та адвокації продовжує вивчати досвід країн після руйнування внаслідок війн чи природних катастроф.

Фінляндія після Другої світової війни втратила низку територій, мусила переселити 450 тис. осіб (12% населення) та виплатити 300 млн дол. репарацій товарами. Переселенці отримали земельні наділи, крім того Фінляндія залучала кредити Світового банку та іноземні інвестиції. З 1960х років Фінляндія почала розвивати освітню систему та зробила ставку на інновації. https://bit.ly/3hwqo6w

2004 року провінцію Ачех в Індонезії зруйнувало одне з найбільш смертоносних цунамі в історії людства. На відбудову країни донори зібрали 14 млрд дол., розпоряджалася коштами окрема агенція, яка користувалася довірою людей та донорів. І хоча загалом досвід відбудови Індонезії вважається успішним, були й деякі проблеми - зокрема корупція та недостатня участь місцевої влади у визначенні пріоритетів. https://bit.ly/3WrdxS1

Українська фундація розвитку наводить основні цифри виконання Державного бюджету за листопад. Власні надходження становили практично стільки ж, як і кредити (понад 94 млрд грн). У листопаді уряд відшкодував рекордний з початку року обсяг ПДВ - 13,6 млрд грн. Загалом з 24 лютого фінансування бюджету становило 43,8 млрд дол. США.
https://bit.ly/3WjuP3e

Transparency International опублікувала звіт «Війна і Prozorro: як жили публічні закупівлі у перші пів року повномашстабного вторгнення». Загальна кількість лотів у досліджуваному періоді впала у 2,6 раза порівняно з 2021 роком, а конкурентних — у понад 4 рази. Лише 42,5% оголошених у перші 6 місяців повномасштабного вторгнення конкурентних лотів завершилися підписанням договору. У 95% випадків неуспішність закупівель зумовлена недостатньою кількістю учасників. https://bit.ly/3W874vl

Росія продовжує засмічувати наш та міжнародний інформаційний простір фейками - зокрема про те, що в Україні підвищився рівень крадіжок та вбивств у звʼязку з відключенням електроенергії (https://bit.ly/3V1SWm2 ) а також про те, що Республіка Чад випустила поштову марку із зображенням палаючого Кримського мосту (Чад такої марки не випускала, а Укрпошта випустила марку, присвячену “бавовні” на мосту, але вона виглядає інакше) https://bit.ly/3Yvrujq Відкрити / Коментувати

2022-12-13 19:17:19 Привіт! З вами Ольга Гуртовенко, Marketing Team Lead у Finmap.online — сервісі для обліку грошей сучасного бізнесу.

Кілька тижнів тому стала учасницею Global Peter Drucker Forum як фіналістка їхнього щорічного конкурсу есе (моє було про економіку під час війни). Під час форуму чимало говорили про те, як підвищити ефективність команд, про важливість резистентності та софт скілів. Кілька цитат та ідей особливо запам’яталися, і я почала читати про них детальніше після форуму у інших джерелах. Тут поділюся з вами найцікавішими знахідками.

1. Прості істини найчастіше стають тими, про які потрібно нагадувати, щоб про них не забули. Так з лідерством, бо лідер команди — це той, хто абсорбує фрустрацію та негатив в команді і віддає команді енергію — і ніколи не навпаки. Великий новий матеріал HBR про сучасне лідерство та ролі лідера, який в один момент може стати каталізатором змін, а в інший — містком між різними командами для створення інноваційного продукту.

2. Книжка The Long Game: How to Be a Long-Term Thinker in a Short-Term World. Назва красномовна і тема як ніколи актуальна. Не змогла відірватися від книги, поки не дочитала.

3. Есе Джорджа Оруела Politics and the English Language — текст 1946 року про силу слова, дезінформацію та популізм.

4. Серіал Severance. Неочевидний пункт мого списку, втім, окрім загадкового трилеру, ви тут отримаєте викручену на максимум ідею про work-life balance і чому пошук чіткого балансу — це водночас марне та небезпечне заняття.

5. Книга The Death Of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters та роздуми про диванних експертів і тих, хто справді володіє ремеслом та знаннями — і як ці дві групи людей розрізняти між собою)

6. “Art became a coping mechanism” — відео-виступ мисткині Ruby Etc для It’s Nice That про те, як скетчі стали її методом комунікації власних емоцій та потреб.

Бережіть себе та зустрінемось у нових дайджестах Відкрити / Коментувати

2022-12-07 18:26:18 Привіт! Це знову Костя Ткаченко, головред сайту про агробізнес Latifundist.com. І наша тижнева добірка агрочтива: від блекауатів і української відповіді соняшникам Ван Гога до скандалів з заторами у «зерновому коридорі» і інтерв’ю з топ-менеджером агрокомпанії, який служить в ЗСУ і хоче побороти совок в армії.

24 лютого засновник компанії SmarFarming змінив піджак на однострій. З 24 лютого він встиг побувати командиром кулеметного взводу та комадиром роти і взяти участь в боях під Бахмутом. Зараз тимчасово виконує обов’язки начальника штабу батальйону. Служить з Маркусом, Олегом Сенцовим, DJ Тапольським, руфером Мустангом. Надивився і наївся за цей час всякого. Зокрема, і армійських недоліків. Каже, що багато командирів банально не вміють працювати з людьми. «Такі думають, як солдатів чимось зайняти — від паркану і до обіду. Реально вони вважають, що якщо солдата чимось не зайняти, то він збухається». Говоримо, як перенести корпоративні фішки в армію, знаходити кулеметників на ярмарках вакансій та викосити совок в ЗСУ.
https://bit.ly/3iIY5C5

Уявляєте, наприкінці XIX ст. в Україні була книга популярніша за «Кобзар» Шевченка. Це «Розмови про сільське хазяйство» Євгена Чикаленка. Так-так, саме «хазяйство», тоді так і говорили. Книга написана одеським агрономом у формі розмови з селянином, розійшлася тоді у короткий термін півмільйонним накладом. Ми зібрали «агромистецьку» добірку книг, фільмів та картин від Кобилянської, Довженка, Білокур до Жадана і Матіос.
https://bit.ly/3FuUUqy

Що таке блекаут для журналіста? Це пропущений дедлайн для підготовки матеріалу. А для молокозаводу — це зіпсовані 10 тонн молока, для ферми чи птахофабрики — ризик загибелі тварин, для фермера — колосальні витрати на сушіння кукурудзи. Зібрали матеріал, як блекаути б’ють по галузі, а відтак — по кожному з нас.
https://bit.ly/3BiEMG5

Росіяни хочуть протягнути в «зернову угоду» аміакопровод Тольятті-Одеса. Для чого? Щоб відвантажувати через українську територію російський аміак на світовий ринок. Показуємо, чому російський хімпром — філія «Газпрому», які ризики потрапляння ракет по амікопроводу та загалом, чому Україні не варто вестися на цю ідею.
https://bit.ly/3FztWyb

Недавно власник одного з одеських теміналів В’ячеслав Петрище поскаржився на те, що завантажене компанією судно SUGAR з олією вже місяць стоїть у «зерновому коридорі». При цьому ніхто «пальцем не поворухнув», аби його пропустити. Поцікавилися, у чому причина місячних заторів та чи можливе ручне втручання — які судна пропускати, а які — тримати в черзі.
https://bit.ly/3HdZs5W

Хтось знає «крамп» як популярний вуличний танець. А от для аграріїв цей термін асоціюється з найбільшим оптовим продавцем сільгоспзапчастин у Європі. Попри війну, компанія інвестує в українську «дочку» і збирається запустити у нас маркейплейс для аграріїв. Поговорили з їх директором про боротьбу з гаражними запчастинами, виходом з Росії і «дорослішанням» українського фермера.
https://bit.ly/3FHSp4t Відкрити / Коментувати

2022-12-05 23:00:18 Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті “Вокса” за листопад. Сьогодні це переважно дослідження.

З одного боку, фіксований обмінний курс є певною ознакою стабільності, зокрема, він стримує інфляційні очікування. Проте він також сприяє накопиченню дисбалансів в економіці. Як змінити валютну політику України, щоб “убити двох зайців” одразу - в колонці Юрія Городніченка https://bit.ly/3Y0qnIs

З якими шоками зіткнулися українські громади та які фактори сприяли їхній стійкості? Результати початкового етапу дослідження Київської школи економіки показали, що краще впоралися громади, які до повномасштабної війни налагодили комунікацію між владою та мешканцями та активно шукали бізнес-можливості. Детальніше у статті https://bit.ly/3H8X1Sd

Ще одне дослідження, повні результати якого будуть опубліковані трохи пізніше, провела для нас компанія Інфо Сапієнс. Ми хотіли побачити, як українці ставляться до реформ. Найважливішими вони вважають реформу армії, цифровізацію, боротьбу з корупцією, реформу охорони здоров’я та освіти. Детальніше в релізі: https://bit.ly/3WaHghZ

Максим Обрізан дослідив, яким чином повномасштабна війна вплинула на зайнятість та бідність українців у тих регіонах, де велися чи ведуться бойові дії. Він з'ясував, що більший ризик безробіття та бідності існує для жінок без вищої освіти. https://bit.ly/3iEXmBS

Професорка Університету Гранади Дарина Гречина досліджує “прокляття сусідства”. Як правило, сусідство з корумпованими та нестабільними країнами негативно впливає на сусідні країни. Один із негативних проявів цього впливу - політична поляризація, тобто розкол суспільства за певними ідеологічними лініями. Зайве казати, що Росія підтримує подібні розколи в усіх країнах, до яких може дотягнутися. Проте дослідження Дарини показує, що Україна та Грузія навпаки згуртувалися внаслідок російської агресії. https://bit.ly/3F2ZhHS

Нарешті, Ольга Євстігнєєва розповідає, як український бізнес може стати більш дружнім для довкілля встановивши для себе науково обгрунтовані цілі зменшення викидів: https://bit.ly/3VB0UDC

Дякую за увагу! Слава Україні! Відкрити / Коментувати

2022-11-24 17:26:05 Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

За ці 9 місяців війни українці сильно змінилися, і ми відслідковуємо та аналізуємо ці зміни у дослідженнях Gradus Research. Розповім, які тренди в українському суспільстві ми бачимо зараз.

Все більше українців переходять на українську в повсякденному житті. Наразі 57% громадян перейшли повністю або частково на українську в побуті. В більшій мірі про мовний перехід кажуть представники молодших вікових категорій, оскільки вони є більш адаптивними і швидкими в своїх реакціях. Детальніше тут

87% українського бізнесу працює як і раніше або частково. Більше третини бізнесів (35%) констатують зниження доходу більше, ніж на половину. 90% підприємців вважають, що український бізнес спроможний бути конкурентним та успішним на європейських ринках. На думку 50% опитаних членів української бізнес-спільноти, активні бойові дії в Україні продовжуватимуться до кінця 2023 року. Більше подробиць із дослідження українського бізнесу під час війни тут

Молодь в Україні прагне отримувати достойну винагороду праці та цінує work-life баланс. Майже половина молодих українців (45%) низько оцінюють організації, у яких наразі працюють. Серед основних драйверів задоволеності організацією, де працюють молоді українці — розмір винагороди (24%), work-life баланс (15%) та гнучкий робочий графік (13%). Варто відмітити, що у жодній з досліджених європейських країн немає такого високого запиту на рівень винагороди. Що ж до бажаних ініціатив компаній, в яких би молодь хотіла зростати, для українців усі вони зосереджуються навколо комфорту — гнучкий робочий графік, можливість віддаленої роботи, створення позитивної атмосфери в колективі. Більше даних з міжнародного дослідження драйверів та бар’єрів кар’єрного зростання міленіалів за посиланням

В Україні за рік зросла кількість громадян, що підтримують легалізацію цивільної вогнепальної зброї, а більше половини населення воліють придбати травматичну зброю. 43% громадян скоріше або повністю підтримують легалізацію цивільної вогнепальної зброї в Україні, тоді як рік назад таку позицію висловлювала третина населення (34%). На запитання щодо бажання придбати травматичну зброю схвальну відповідь дають більше половини опитаних (52%), натомість 37% відповідають, що однозначно або скоріше не придбали б її, якби у них була така можливість. Більше деталей у матеріалі

Понад 70% українців відчувають стрес або знервованість, але лише 2% звертаються до фахівця. Повномасштабна війна має руйнівний вплив на психіку українців: понад 60% переймаються через безпеку близьких, 42% стурбовані фінансовим становищем, 37% бояться втратити майно, 37% мають страх померти, 32% стресують через розлуку з родинами. Попри такі високі рівні стресу та знервованості, культури звернення до спеціалістів із психічного здоров'я немає — тільки 7% громадян мали досвід звернення до психолога/психотерапевта і лише 1% мають регулярні сесії. Більше про ментальне здоров’я українців тут

Як українці переживають відключення світла. Майже дві третини (64%) громадян, які наразі перебувають в країні, стикалися з відключенням світла наприкінці жовтня. Графік відключень електроенергії є найбільш потрібною практичною інформацією, якої не вистачає 42% опитаних. У питанні щодо обігріву в домівках 55% відмічають, що залежать виключно від центрального опалення, при цьому половина з них не має альтернатив, а у другої половини напоготові електричні обігрівачі. Інші альтернативні варіанти, як то дрова, газові чи бензинові обігрівачі мають лише 4% серед тих, в кого житло на центральному опаленні. Ще 33% мають автономне опалення, а 5% — можливість одночасно користуватися і тим, і тим. Подробиці за посиланням

І те, що залишається без змін — непохитна віра українців в перемогу. Громадяни та бізнес активно обговорюють відбудову країни.
Разом переможемо!

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі https://t.me/GradusResearch Відкрити / Коментувати

2022-11-22 22:51:52 Привіт! Це Костя Ткаченко, головред сайту про агробізнес Latifundist.com. Пишу сюди вперше, і, сподіваюсь, не востаннє).

Українське зерно тепер цікавить не лише нас, а буквально увесь світ. Власне, і ми пишемо не тільки, як вибрати гібриди кукурудзи, розібратися, в якому агрохолдингу найвищі бонуси та чому ціна ріпак не росте. Стараємось дивитися на світ і галузь ширше. Тож сьогодні така добірка агрочтива:

1. «Зернову угоду» продовжили ще на 120 днів. Ніяких змін у порівнянні з попередньою редакцією на сталося. Українська сторона хоче включити в угоду Миколаїв, а сам документ продовжити на рік. У росіян не менш амбітні задачі, але вони їх прямо не озвучують. Тож попереду торги. Шукали, хто і які плюшки хоче закласти в "зерновий коридор". Тут більше https://bit.ly/3Xo207a

2. На хвилі звільнення Херсонщини ми згадали агрокомпанії області, які вже звільнили ЗСУ, а які ще лишаються під окупацією. Тут і найбільші виробники томатів, і компанії з найбільшим земельним банком під зрошенням, і найбільша птахофабика у Європі. Більше тут https://bit.ly/3gvliXK

3. Херсонщини багато не буває. Томатну пасту «Чумак» знають всі. Заводи компанії в окупації, але виробник продовжує випускати продукцію. Поки обмежений асортимент - пасту, макарони і майонез. Пасту виробляють на заводі «Луцьк Фудз» (ТМ Руна). Красива історія, коли вчорашні конкуренти протягнули руку допомоги. Більше про це нам розказав гендиректор «Чумака» Андрій Левчук https://bit.ly/3tQYt3H

4. При світовій ціні на продовольчу пшеницю в $320-330 у Європі український фермер отримує $155-170. Ви скажете, що це й не дивно, адже війна, проблеми з портами. Але не тільки. Аграрій Іван Мірошніченко переконує, що заробляють всі - логісти, трейдери, термінали - лише не аграрій. Тобто бенкет за рахунок фермера. Тут його думки https://bit.ly/3GD1oo5

5. Назад в 90ті: війна, проблеми з розрахунками стимулювали аграрний ринок повернутися до бартерних схем. Як працюють фінанси в АПК у воєнний час, розказує фіндір агрохолдингу https://bit.ly/3XhkUfQ

6. «Ерідон» - найбільший український дистриб’ютор агроресурсів. Компанія настільки вірить в ЗСУ, що продовжує будувати завод з переробки кукурудзи, насіннєвий завод та розвивати роботизовані молочні ферми. Більше тут https://bit.ly/3URli37 Відкрити / Коментувати

2022-11-22 12:46:37 Добрий день! З вами Дар’я Трапезнікова. Раніше я ділилася добірками текстів медіа про креативну економіку Vector. Тепер я — головна редакторка видання для медіа «Медіамейкер». Запустили його нещодавно з Media Development Foundation як майданчик для дискусій і досвіду тих, хто робить чи хоче робити медіа чесно, виважено і з користю для аудиторії.

Сьогодні поділюся з вами кількома випусками нашої розсилки про тенденції в медіа та соцмережах. Більше новин та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme .

Чому кількість переглядів — це ілюзія (http://bit.ly/3tt3AHf)

На цю метрику орієнтуються всі: від журналістів і головредів до маркетологів і рекламодавців. Але бездумна гонитва за красивими цифрами може зіграти з нами чимало злих жартів. Я розібрала, чим це шкодить аудиторії, ринку й рекламодавцям і найголовніше — нам, медійникам. Наприкінці — трохи про «якісні» альтернативи.

Як розвивати та монетизувати локальне медіа: кейс видання «Цукр» (http://bit.ly/3O9GP4n)

У попередньому тексті пропонуємо виданням фокусуватися на формуванні спільноти навколо себе, а не на полюванні за ситуативним трафіком. І одразу приклад — історія сумського медіа «Цукр»: як вони починали залучати гроші від читачів і які способи дійсно спрацювали. Звісно, не всім медіа вдається окуповувати себе виключно з донатів чи передплат, але понад 50 000 грн на місяць для локального видання — відчутна підтримка.

Розсилки: пік, плато чи початок нової ери? (http://bit.ly/3UHZR4C)

У цьому тексті розбираємо явище, яке в США назвали «бумом розсилок». В Україні він не був настільки помітним. Але ми дійшли висновку, що варто спробувати розсилки не як маркетинговий інструмент, а як спосіб сформувати прямий і доволі близький контакт між автором і читачем, а також уникнути інфошуму, який оточує контент на інших майданчиках.

Як новини з соцмереж підривають довіру до медіа (http://bit.ly/3GiA7aD)

Говоримо і про класичні соцмережі, які зараз переживають важкі часи й/або борються з власними демонами. Поки Meta клонує, Ілон Маск руйнує, а TikTok домінує, користувачі втрачають бажання споживати контент в інтернеті та здатність довіряти йому. Розбираємо, які саме новини шукають користувачі в різних соцмережах і як їх найкраще подавати, щоб вони були задоволені.

Facebook блокує пости українських медіа про війну. Чому? (http://bit.ly/3OoXYY8)

І все було б нічого, якби це були лише блокування постів. Але «страйки» за «мову ворожнечі» чи «порушення стандартів спільноти» в постах про війну призводять до обмежень органічного охоплення та заборони ставити пости на рекламу. Так національні й регіональні медіа втрачають аудиторію, а та зі свого боку — доступ до якісної інформації. Вивчили дослідження від Media Development Foundation та кейси кількох медіа й розповідаємо, в чому можливі причини та що може вплинути на ситуацію.

Як саморегулювання і свобода слова працюють у «шкірі мамонта» Mastodon та кого він може «затоптати» (http://bit.ly/3UOJXF8)

Mastodon — поки що найбільш «розрекламована» в медіа альтернатива Twitter за правління Ілона Маска. Ми почитали програмні інтерв’ю та гайди для новачків у західних медіа, а також поговорили з організаціями та медіа, які вже працюють на українських серверах. Спойлер: склалося враження, що користувачі не сприймають соцмережу серйозно, а бачать у ній чи то клон, чи то бекап для Twitter. Деякі схожості в інтерфейсі тільки посилюють ефект. Відкрити / Коментувати

2022-11-15 18:28:08 Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, редакторка "Вокс Україна"

Представляю вам кілька публікацій, які можуть зацікавити тих, хто думає про майбутнє відновлення України (проект підтриманий Єврокомісією).

Інститут аналітики та адвокації розглянув досвід відбудови Італії після Другої Світової війни (https://bit.ly/3EAd1uT) та Кіпру після війни з Туреччиною 1974 року (https://bit.ly/3X2RxxE). Італії вдалося відновитися швидко, вадами відбудови було збереження монополій та значного державного втручання в економіку, у зв’язку з чим економіка Італії досі слабша порівняно з рештою країн ЄС. У свою чергу грецька частина Кіпру швидко відновилася завдяки туризму, а дипломатичні зусилля допомогли ізолювати окуповану частину. За 15 років після конфлікту, у 1990-му Кіпр увійшов до ЄС, проте конфлікт досі не вирішено.

З початку повномасштабної війни Україна отримала від інших країн та міжнародних організацій майже 13 млрд дол. кредитів та 10,5 млрд дол. грантів. Деталі – у публікації Української фундації розвитку: https://bit.ly/3GeF6Jn

Українські міста нарешті припинили спалення опалого листя за закуповують послуги з його утилізації. Наш шлях до Європи починається з таких невеликих кроків. Докладніше – у публікації Transparency International. https://bit.ly/3Edbp8I

Спростування фейків від проекту «Вокс Україна» VoxCheck. Російська пропаганда подає результати інтерактивного ТБ опитування як репрезентативну думку населення Франції (https://bit.ly/3UZpQnO), а також бреше, що мешканці Люксембургу ходять грітися до «російських будинків» (пунктів обігріву для європейців: https://bit.ly/3UTYXl6). Втім, синоптики прогнозують Європі теплу зиму.

Крім того, запрошую на презентацію дослідження Інституту аналітики та адвокації «Як Україна виконує свої зобов’язання перед МВФ? Аналіз трьох останніх програм».

Під час заходу можна буде дізнатися
Чому Україна так і не змогла повністю виконати жодної з програм МВФ?
Які причини або фактори призводять до неповного виконання заходів у межах програм з МВФ?
Що робити? Тобто як підвищити ефективність виконання Україною наступних програм з МВФ?
Для участі, будь ласка, реєструйтеся за посиланням https://cutt.ly/hMacaIx Відкрити / Коментувати

2022-11-08 13:46:19 Доброго (сподіваюся) всім дня! З вами знову партнер-засновник інвестиційно-банківської компанії FinPoint Сергій Будкін в рамках проекту Six Articles. Я повернувся в проект минулого тижня в четвер, але мій звичайний день виходу - кожен другий вівторок місяця. І поки всі ті, хто цікавляться політикою, слідкують за перебігом проміжних виборів в США, хочу порекомендувати тільки один подкаст, але у вісьмох частинах.

Років три тому я читав книгу "Империя должна умереть" Михайла Зигаря і написав в себе на Фейсбуці, що якщо я б за рік прочитав тільки одну книгу, то це мала б бути "Империя должна умереть", настільки ця книга мене вразила. От і цей подкаст с цієї ж категорії - якщо б я цього року послухав тільки один подкаст, то це мав би бути "The Prince", який зробив журнал Економіст. Це - історія Сі Цзіньпіна у восьми частинах. Вражаюча, що місцями пробирає до кісток тим, наскільки, якщо вірити цій історії, товариш Сі схожий психологічно на Путіна. Дуже рекомендую. Дуже.

https://www.economist.com/theprincepod Відкрити / Коментувати