Розважання від Скинії Садукеї не вірили у воскресіння. Не мог | Біблійні розважання Скинії

Розважання від Скинії

Садукеї не вірили у воскресіння. Не могли собі уявити, яким воно буде. Не могли людським розумом знайти відповіді на безліч питань, тому вирішили заперечити правду про воскресіння. Суб’єктивний і обмежений підхід до істини: якщо я чогось не розумію і не можу пояснити, значить, цього не існує.

Якби Бог захотів відкрити нам усю правду про воскресіння і вічне життя, Він міг би це зробити, адже для Бога немає нічого неможливого. Але Він вирішив тільки трохи привідкрити цю таємницю, щоб ми довірились Йому, прийняли вірою те, чого не можемо зрозуміти розумом.

Може, якби ми знали, як нам буде добре у Божому Царстві, ми би зовсім не боялися старіти і вмирати. А може, ми би хотіли якнайшвидше опинитися там, перестали би цінувати земне життя, стали би до нього байдужими і сприймали б його лише як тимчасові незручності, нудне очікування в аеропорту свого авіарейсу до Неба.

Каже Ісус садукеям, що вони помиляються, бо не знають ані Писання, ані Божої сили. Два джерела пізнання правди – Святе Письмо і досвідчення сили Божої дії у своєму житті. Вони між собою пов’язані. Боже слово, почуте і прийняте людським серцем, завжди приносить плоди, зумовлює Божу дію у житті людини. Божа сила – несподівана Божа допомога, вислухана молитва, мале чи велике чудо зворушує людське серце і спонукає шукати Бога і Його Слова.

У воскресінні не женяться і не виходять заміж – перебувають у Божій присутності, як ангели. У Царстві Божому нема страждання і смутку, нема випробувань і спокус, нема хвороби і старості. Ісус являвся Своїм учням після воскресіння. Він міг бути невидимим, міг бути не подібним до Себе, бо не впізнавали Його, міг проходити крізь зачинені двері. Мав тіло і кості, їв перед апостолами рибу і мед. Дозволив Томі вкласти руки у свої рани. Ісус перший серед воскреслих відкрив для нас дорогу до воскресіння і вічного життя.