Розважання від Скинії Ліпше бо, − коли така вже воля Божа, − | Біблійні розважання Скинії

Розважання від Скинії

Ліпше бо, − коли така вже воля Божа, − страждати, робивши добро, ніж зло творивши.

Ось логіка християнина. Дуже часто світ вважає її неприйнятною і протиставляє їй свою логіку: Краще вже зробити зло, якщо це необхідно, але вберегтись від страждання. Чому така різниця? Тому що позиції добра/зла і успіху/страждання в цих двох світоглядах лежать на різних полицях. А якщо бути ще точнішим, то можна сказати й по-іншому.

Світ вбачає справжнє добро в особистому успіху, а справжнє зло − в особистому стражданні. Тобто визначає сенсом, метою життя досягнення успіху, тому що не бачить нічого далі, не спроможний подивитись за поріг смерті. Світ вважає, що реальне є лише те, що відбувається за життя. Тоді не можна з ним не погодитись: справді, часу не так вже й багато, єдине, що може наповнити цей час сенсом, − це успіх, життєва перемога. Навіть якщо до цього прийдеться йти по трупах. Бо якщо проявиш слабкість, задрижать коліна, то інший пройде по твоєму трупові, а твій час життя так і не наповниться великими подіями. І в цьому світ вбачає справжнє зло.

Крайній індивідуалізм такого підходу робить цей світ досить таки неприязним місцем, де панує право джунглів, а сильніший допомагає слабшому лише тоді, коли це служить його інтересам. Тому і твориться зло в ім'я добра, тому і складаються жорстокі жертви на вівтар особистої перемоги.

Християнин натомість, навпаки, змінює перспективу. Він не вважає, що страждання є злом, але що зло є справжнім стражданням. І найвищим добром він не вважає успіх, лише вірить, що добро вже є само собою успіхом. Ось таке маленьке наведення чіткості, й усе життя зазнає величезних змін. Адже християнин пам'ятає про дальшу перспективу, він знає, що з моментом смерті життя лише починає набирати обертів. Вистачить лише добре придивитись, і все в твоєму житті стає на свої місця.