Розважання від Скинії Закон Мойсея вимагав, щоби на 40-й день | Біблійні розважання Скинії

Розважання від Скинії

Закон Мойсея вимагав, щоби на 40-й день після народження першого сина батьки прийшли до єрусалимського Храму та пожертвували свого первородного Господу, а мати відбула обряд ритуального очищення. Марія з Йосифом так і вчинили. Цей обряд мав на меті посвятити первородного сина Богу на згадку про те, як свого часу Бог урятував від смерті первородних синів Ізраїля у Єгипті.

Євангелія наголошують на цій події, тому що вона стає моментом великого об'явлення особи Христа. Старий Симеон, побачивши Дитя Ісуса, зворушився та, натхнений Святим Духом, вітає Його як світло на просвіту поганам; славу твого люду – Ізраїля; знак протиріччя. Але треба помітити й ширший контекст цього опису. Погляньмо на слова, якими починається уривок. Марія та Йосиф привели його в Єрусалим поставити Його перед Господом. Придивімося також до слів, якими завершується уривок та які дають нам можливість побачити дещо з укритого життя Святої Родини в Назареті: Хлоп'я ж росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.

У християнстві вже не існує цього мойсеєвого обряду посвячення первородного сина Господу. Але його духовне значення збереглося та є досі актуальним. Християнські батьки також мають, в дещо інший спосіб, принести новонароджене немовля до Бога та допомогти дитині потім рости в мудрості й благодаті. Тобто рости не тільки фізично й розумово, але й духовно.

Що сьогодні означає присвятити свою дитину Господу? Це означає визнати, що діти є даром Бога, а отже, належать передовсім до Нього, а вже потім до своїх батька й матері. Саме Бог у момент зачаття створює в дитині духовне начало, яке ми називаємо душею. Зрештою, не вистачить присвятити Господу дітей лише раз у житті, на Хрещенні. Це треба робити завжди, щодня. Батьки мають завжди піклуватися про християнське виховання своїх дітей, передавати їм віру. Не уникати цього обов'язку та не передавати його повністю парафії чи школі. Саме батьки є першими апостолами для своїх дітей. І йдеться не лише про виховні бесіди. Батьки є апостолами, коли дитина бачить їх на молитві, отримує від них відповіді на свої питання та чує їхні судження в різних життєвих ситуаціях.