Розважання від Скинії Як Господь, взявши своє тіло, знявся вг | Біблійні розважання Скинії

Розважання від Скинії

Як Господь, взявши своє тіло, знявся вгору й сів праворуч Величі у вишніх, так і нині віруючі й гідні Бога душі переходять і будуть переходити до Його Царства. Тому що Він народжує їх з висоти своїм Духом, як каже Господь: Хто (...) у того вірує, хто послав мене, – (...) від смерти перейшов у життя. Адже справжні віруючі, поки ще перебувають на землі, вже служать Господу у вишніх небесах. А Він, сидячи на висотах на троні своєї величі, сходить униз, на душі святих, наче на ще один трон. Бо вони є його членами, а його Тіло – це вся Церква святих, де Він є Головою цієї Церкви. Як одна душа перебуває у всьому тілі й усі члени тіла управляються нею, так і всі святі живуть у Дусі Божества та управляються Ним. І одночасно кожен член живе у Святому Духові та душі Бога. (...)

Тому розум християн завжди зайнятий роздумами про небесне, бо вони завдяки спілкуванню й сопричастю зі Святим Духом споглядають вічні блага. Тому що вони народжені згори, від Бога. Вони в дійсності та силі удостоїлися стати Божими дітьми. Довгими подвигами й трудами осягнули постійність, твердість, непорушність та спокій. Їх вже не розпорошують та не хвилюють непостійні й суєтні думки – в цьому вони вищі й кращі за світ. Тому що їхній розум та роздуми душі перебувають в мирі Христовому та в любові Духа. Та й Господь, говорячи про таких, сказав, що вони від смерти перейшли у життя. (...)

Справжня смерть ховається всередині, в серці, тож людина помирає внутрішньо. Тому якщо хтось приховано від смерти перейшов у життя, той істинно живе на віки, і вже не помирає. Навіть якщо тіла таких людей на певний час знищуються, то, оскільки вони освячені, встануть знов у славі. Ось чому успіння святих і називають сном.

св. Макарій Великий