Соціальний рух

2022-02-21 15:42:47 НЕТ вырубке лесопарка Дружбы народов!

19 февраля, в Днепре, возле парка Дружбы народов, который расположен вдоль Слобожанского проспекта, днепряне собрались на акцию протеста против застройки на территории парка.

Согласно решению исполнительного комитета Днепровского горсовета от 09 февраля 2022 года, в парке вырубят 1376 деревьев, а вместо них посадят 450 новых. Также высадят 1050 кустов.

Как сообщает сайт prozzoro.gov.ua на этой территории хотят построить многофункциональный спортивно-зрелищный центр. Заказчиком выступает Департамент капитального строительства Днепропетровской ОГА.

Территория под строительство занимает 6 гектаров. 9 февраля её огородили забором по периметру. Как отмечают местные жители, раньше там было удобно заниматься велоспортом, бегать или просто прогуливаться, выезжать на отдых с семьей. А теперь деревья вырубят, новые посадят, только пока они вырастут, пройдёт не одно десятилетие. К тому же, спортивная арена рассчитана на 10 тысяч зрителей, шум от машин на парковке и постоянного наплыва посетителей не оставят спокойной жизни проживающим рядом людям.

Стоит отметить, что в Днепре, на левом берегу, практически нет зеленых зон, зато есть крупные промышленные предприятия, а в непосредственной близости от парка проходит одна из центральных автомагистралей города. Более того, парк Дружбы народов имеет практически уникальный для нашего города формат - лесопарк. Его суть - это уголок максимально дикой и нетронутой природы в условиях города.

Застройка парка – это сильный удар по экологии города.

Против активистов, выступивших в защиту парка, уже развернулась травля в соцсетях, а в СМИ началась информационная кампания в поддержку застройки. На наших глазах разворачивается противостояние власти, за которой стоит интерес крупного бизнеса, и простых граждан. Нет сомнений, что спортивно-выставочный комплекс – это лишь первый шаг в уничтожении уникального парка, находящегося в привлекательной для застройки местности. Если он будет застроен, пострадают не только жители ближайших районов, но и весь город. Отстоять право на чистый воздух и место для отдыха, можно лишь низовой самоорганизацией.

Вы можете присоединиться к движению, вступив в чат https://t.me/proizvolnetdru. Відкрити / Коментувати

2022-02-20 14:28:04 Дискусія: «Деескалація російсько-українського конфлікту».

Від «Соціального руху» виступає Тарас Білоус.



Відкрити / Коментувати

2022-02-19 17:11:02 «Анексія Криму у 2014 році, розпалювання сепаратистського конфлікту на Донбасі та розгортання понад 100 000 військовослужбовців біля кордонів України – це продовження російської стратегії політичного та військового підпорядкування колишніх радянських республік. Ми проти порядку, при якому сильніший намагається силою нав'язати свою волю слабшому, бо саме так слід розуміти нещодавні кроки Москви».

Про це пишуть польські ліві з партії Razem на сайті німецької газети Berliner Zeitung. У статті автори заперечують поширені серед частини західних лівих тези про ситуацію в Україні та ретранслюють антивоєнну заяву СР. Серед іншого, у матеріалі йдеться про:

неоімперіалізм РФ як першопричину претензій до України та відсутність агресивних планів з українського боку;

актуальність створення в Європі нової системи безпеки, яка би охоплювала й енергетичну складову;

необхідність рішучих кроків в соціально-економічній сфері, зокрема, списання зовнішнього боргу України, як того вимагає СР Відкрити / Коментувати

2022-02-19 16:11:01 Уже в это воскресенье!

20 февраля в 14:00 (мск) состоится круглый стол, посвящённый теме деэскалации российско-украинского конфликта. Дискуссия пройдёт на канале Российского социалистического движения: (ссылка на трансляцию). Все желающие смогут задать вопросы к спикерам в комментариях во время трансляции.

Спикерами круглого стола станут:

Олег Журавлёв — член РСД, сотрудник Лаборатории публичной социологии

Тарас Билоус — активист организации Соціальний рух, член редакции журнала Спільне

Игорь Готлиб — независимый левый активист, Россия

Модерирует Алиса Мак — активистка, художница.



Відкрити / Коментувати

2022-02-18 16:18:56 Верховна Рада може нарешті розглянути законопроєкт щодо протидії мобінгу (5748). Він забороняє роботодавцям цькувати працівників та зобов'язує роботодавців не допускати цькування з боку підлеглих.

На думку нашого експерта, для посилення захисту працівників від негідного ставлення потрібно покласти на роботодавця тягар доведення у справах про мобінг, а також встановити штраф за невжиття заходів із запобігання мобінгу

Про це Соцпортал Відкрити / Коментувати

2022-02-16 17:07:10 ​​Поки старші йдуть до храму…

Недільний ранок у Львові ознаменувався черговою спробою зриву виставки. 13 лютого 2022 р. близько 20 молодиків переважно в масках навідалися до приміщення Львівського муніципального мистецького центру. Результатом цього візиту стало зіпсоване майно муніципального центру та пошкоджений телефон випадкового відвідувача, який намагався зафільмувати події.

У такий спосіб місцеві праві радикали висловили невдоволення виставкою художника-анархіста Давида Чічкана «Стрічки та трикутники», яка оповідає про ідеї українських соціалістів – Івана Франко, Лесі Українки, Михайла Драгоманова. Як йдеться в офіційному анонсі заходу «у серії графічних робіт, що стилістично відсилають до політичного плакату кінця ХІХ – першої половини ХХ століть, художник зображає уявну, альтернативну, втрачену або майбутню Україну, що стає для нього ескапістським притулком в часи неолібералізму та загострення імперіалістичної загрози з боку Кремля».

Погром як інструмент художньої критики

Цей інцидент є далеко не першою спробою зачистки культурного простору від опонентів ультраправих. Об'єктами нападів стають художні виставки, кінопокази, концерти, нічні клуби, дискусійні майданчики, громадські активісти і просто випадкові перехожі через свій зовнішній вигляд.

Майже нульова підтримка політичних проектів ультраправих, продемонстрована українським суспільством на двох останніх парламентських виборах, суттєво знизила планку амбіцій радикальних націоналістів. Судячи зі статистики, голосувати за ідеї ненависті готові лише самі праві активісти та їх найближче оточення. Відсутність же змістовної програми суспільних змін не дозволяє сформулювати задачі для регулярної діяльності правих об'єднань. Найпростішим способом нагадувати про себе суспільству лишається насильство. Тому найпоширеніший спосіб існування більшості таких груп – бездіяльність у перервах між погромами.

Усвідомлювати ризики, а не боятися

Атаки на Франка – не новина для Львова. Перших переслідувань за соціалістичні погляди Іван Якович зазнав ще півтора століття тому. Щоправда, тоді з ідеями рівності та самоврядності боролися не українські націоналісти, а Австро-Угорщина. Але, за словами самого письменника, найгіршим випробуванням виявилися не самі репресії, а страх української громади перед ними. Після виходу з в'язниці письменник опинився майже в повній ізоляції. Та з-поміж позірного покаяння та продовженням боротьби було обране друге. І сьогодні ми не уявляємо своєї історії без цього імені.

Беручи до уваги загрозу, яку несуть українському суспільству вороги свободи і рівності, нам в жодному разі не треба капітулювати перед цими викликами. Мета політичного насильства – залякати, змусити замовчати, зріктися власних ідеалів.

Менше страху – більше свободи! Відкрити / Коментувати

2022-02-14 21:43:24 ​​ Суспільство активно обговорює масовий виліт українських олігархів за кордон. За межами України опинилися Ахметов, Фірташ, Ярославський, Новинський, Пінчук та чимало інших мільярдерів. У соцмережах вже лунають заклики націоналізувати їх статки та спрямувати на суспільні потреби (медицину, безпеку й інфраструктуру). Підстав для цього достатньо: бюджет як ніколи потребує ресурсів, а відсутність впливових бізнесменів в Україні навіює на думку про безперешкодне втілення подібних планів. Легко «відмахнутися» від цього сценарію владі перешкодить формальне схвалення нею «політики деолігархізації».

Тільки уявіть – сто українців з Forbes володіють статками майже у $45 млрд, що співставно з видатками Держбюджету-2022! Залучивши такі кошти, держава би підвищила спроможність вирішувати проблеми принаймні удвічі. Безсумнівно, переважна більшість суспільства сприйняла б такі заходи як цілком справедливі, враховуючи роки олігархічного паразитування. До того ж збільшення ролі держави в економіці відповідало би світовому досвіду реагування на воєнну загрозу.

«Соціальний рух» вбачає в ідеї націоналізації під робітничим контролем запоруку розвитку економіки і викорінення пріоритету короткострокової вигоди. У 2021 р. ми провели серію акцій з вимогою націоналізувати енергетичний актив стратегічного значення – ДТЕК Ахметова.

Здійснити відчуження олігархічного майна влада могла би шляхом:
невизнання результатів приватизації;
ухвалення закону про конфіскацію майна з мотивів суспільної необхідності;
ініціювання кримінального переслідування власників (причин безліч – екологічна шкода, ухилення від податків через офшори).

На період цих заходів держава могла би запровадити тимчасову адміністрацію.

Проте неоліберальна влада на чолі президентом Зеленським не піде на позбавлення олігархії власності. Це суперечило б її орієнтації на захист бізнесу й розпродаж держвласності. Тому усуспільнення власності – це крок, який може втілити лише організований рух трудящих Відкрити / Коментувати

2022-02-14 14:20:14 «Бунтуй, кохай, права не віддавай!». Історія знаменитого лівого гасла, яке об'єднує протестну молодь на вулицях і до нині. Спойлер: його історія напряму пов'язана з активістами «Соціального руху»

Бажаємо вам на день закоханих міцно зв'язати своє життя з антикапіталізмом.

Приємного ознайомлення з матеріалом!
«Бунтуй, кохай, права не віддавай». Історія гасла, Альона Ткаліч Відкрити / Коментувати

2022-02-14 13:17:20 Canción del Poder Popular (Пісня про народну владу) — пісня чилійських соціалістів та комуністів, прихильників “Народної єдності” — коаліції лівих і лівоцентристських партій і організацій Чилі, які підтримували кандидатуру президента-соціаліста Сальвадора Альєнде на виборах.

«Якщо наша земля просить нас
ми повинні бути тими
хто підніме Чилі,
так що за роботу!

Давайте візьмемо кермо
у всіх наших справах
хай всі зрозуміють
і чоловік, і жінка: всі ми разом.

Бо цього разу річ не
про зміну президента,
Будуватимуть будуть люди
зовсім інше Чилі.

Всі збирайтеся разом
у нас відкриті двері,
і Народна єдність
вона для всіх, хто її хоче»

З перемогою лівого президента на минулих виборах Чилі ця пісня знову набуває актуальності. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 09:31:48 Також додаємо PDF файл з короткою вижимкою по питанню. Відкрити / Коментувати