Вітаю Хочу нагадати про ненависть та лють. Зазвичай їх вваж | Spartak Subbota

Вітаю

Хочу нагадати про ненависть та лють. Зазвичай їх вважають деструктивними та маю гарну новину, ненавидіти ошалілі залишки сусідніх боліт - може бути навіть корисним:

1. Лють нейтралізує страх. Лють – це стан, який рідко супроводжується страхом. Найчастіше ми або сильно боїмося, або сильно гніваємося.

Річ у тім, що коли нам страшно, ми втрачаємо контроль над власним життям і стаємо вразливим до подразників. Водночас під час гніву ми навпаки більше сконцентровані на тому, щоб усупереч усьому вижити. Тож злість – ефективніша модель, ніж страх і паніка.

До того ж у стані злості ми войовничі й дієвіші. І те, як активно розлючені українці донатять на помсту, чудовий приклад. Тож ненависть нам зараз як ніколи допомагає у боротьбі.

2. Спільний ворог об'єднує. Зараз всі ми маємо спільну мету – перемогти. І живемо в одному контексті. Ми підтримуємо одне одного й гуртуємося, щоб допомогти тим, хто потребує допомоги.

Враховуючи, що ми соціальні істоти, таке єднання додає нам впевнености й власної значущости. До того ж кожен з нас має широкий простір для конструктивної реалізації власної агресії: волонтерство, збір коштів на допомогу армії, пошук потрібної техніки чи військового спорядження тощо.

3. Ненависть до окупанта – це природно.Ми бачимо реального ворога, його абсурді рішення та злочинні дії. Тож як я вже зазначав, фіксуючи небезпеку, нервова система мобілізує всі наші ресурси. Тож цілком природно, що весь потенціал спрямований саме проти агресора. Відчувати злобу, ненависть та агресію до окупанта – це в межах норми.